Народження Маринки на третій день Різдва. - Форум
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСб, 10-Гру-2016, 14:42

НАШІ ДІТКИ

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » МАЛЮК З'ЯВИВСЯ НА СВІТ » Після пологів » Народження Маринки на третій день Різдва. (Мої перші пологи.)
Народження Маринки на третій день Різдва.
ОленкаДата: Пт, 11-Вер-2009, 12:33 | Повідомлення # 1
Зародок
Группа: Модератори
Повідомлень: 15
Статус: Offline
Мені було 19 років коли я завагітніла вперше. Вагітність була на запланована. Але дізнавшись про неї ми з коханим були на сьомому небі від щастя happy . Відразу надіялися на донечку, яку почали ще у животику називати Маринкою. Так під серцем вже росло дитятко.
Вагітність проходила не дуже легко. Я відчувала постійну втому і постійний голод. Як стала більше відпочивати і їсти не кінець вагітності набрала 20 кг.
Дата пологів була на святвечір 6 січня. Вже так хотілося народити , пересуватися було важко, сидіти не зручно, а про сон я взагалі забула. Я постійно думала про пологи, як це відбувається. Страх поєднувався із невідомістю. Заспокоювала себе думкою, що всі народжують і я зможу, не я перша, не я остання і все таке. Головне , щоб донечка народилася здоровенькою.
А за вікном зима! Ми щойно відсвяткували Новий Рік. Ялинка, подарунки… А я думаю лише про донечку. Чи довго ще мені чекати?
Ось і 6 січня, а у мене ніяких нових відчуттів. Свята вечеря пройшла у колі сімї. Всі тільки й питають , чи не відчуваю я чогось, чи не болить живіт. А мені нормально, все як завжди.
Ось і Різдво. Настрій радісний і святковий. Я зробила зачіску і легкий макіяж і почувалася у той момент такою чарівною. У домівці лунають колядки і у душі такий спокій. Кудись поділись ті всі страхи і тривоги. Почуваюсь добре.
О 5:30 я прокинулась у туалет і як встала з ліжка то з мене потекла якась рідина. Її було приблизно стакан. Я відразу подумала що скоро буду народжувати, тому всіх розбудила. Ніяких болей я не відчувала. Всі вдома заметушилися і я почала одягатися , щоб їхати у Пологовий будинок. Пакети давно вже були готові. І ми з чоловіком поїхали.
Приїхали туди і він поїхав додому. Мене завели у душ, зробили клізму і повели до лікаря на огляд. Гінеколог подивилася і сказала що народжувати мені ще не скоро. Відкриття ще маленьке. Просто трішки водів віддійшло.
Мене завели на УЗД. Там сказали, що води ще є. Квапитись нема куди.
Потім мене «запросили» на крісло і почали мені там .. виправляти шийку матки, так як вона була загнута. Відчуття вам не переказати. А лікар ще каже чому я кричу , як же ти будеш народжуватити.
Далі почали викликати перейми. Ставили крапельницю. Кололи окситоцин. Робили теплі клізми ще 2 рази і знову водили у гаряченький душ.
Я не хотіла ні їсти , ні пити, нічого не хотіла. Просила зробити мені кесарів розтин і не мучити. А перейми були і такі болючі. Так неспавши всю ніч я вже була зовсім вимучена. А зранку знову стимуляція . І коли у 8 год прийшла завідуюча, оглянувши мене сказала, що скоро будем народжувати. Вона не відходила від мене ні на мить і постійно спостерігала, примушувала мене присідати із рівною спиною (що було просто неможливо) і далі почалося «розтягування» шийки матки вручну. І ось нарешті каже, що пішли на крісло, бо зараз народиш. Я коли встала з ліжка, то думала що дитина вже сама випаде з мене, бо відчуття таке, що ноги вже не стулювалися.
От я вже на кріслі. Завідуюча керує пологами і каже що все нормально. Я тужуся за її наказом, хоча потуг, як мають бути я так і не відчула. На кріслі я народжувала 30 хв. Я кичала і просила, щоб вони допомогли мені, бо я вже не могла. Я не мала сил на потуги. Дитинка вийшла після того, як мене розрізали.
Це відчуття як появилась на світ моя Маринка, я не забуду ніколи. Це таке щастя. Відразу й сили повернулися і так хотілося обняти донечку тремтячими руками, пригорнути до серця. І більше ніколи не відпускати.
Дівчинка родилась здоровенькою. Вагою 4.170 кг. 54 см. Її обмили і поклали поруч. Вона мала дорослий вираз обличчя і широко відкрила оченятка. Її погляд був такий… такий розуміючий. Я його запам’ятала найбільше. Я просто була вражена ним.
Ще незабутнім було … те, як мене зашивали. Я й подумати не могла, що це так боляче. Шов був великий на 10 стібків. Та й голка, як на мене, була трохи тупою. Так цей процес тривав 50 хвилин. Я казала, що родила швидше, ніж ви мене тут зашиваєте.
Як мене зашивали, то прийшла санітарка і принесла записку. Виявляється, що мої крики під вікном чула моя мама, яка вранці прийшла мене провідати. А у записці всього пару слів. « ТИ МОЛОДЕЦЬ! ВІТАЮ З ДОНЕЧКОЮ!» Через годину прийшов чоловік і теж мені передали від нього записку. Мобільного тоді ми не мали, а заходити у палату не дозволялося. А у записці від коханого були слова щастя, радості і подяки за донечку.


 
ТатікаДата: Пт, 11-Вер-2009, 12:51 | Повідомлення # 2
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Вітаю твою родину з народженням сімейного різдв'яного ангела

Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
Форум » МАЛЮК З'ЯВИВСЯ НА СВІТ » Після пологів » Народження Маринки на третій день Різдва. (Мої перші пологи.)
Сторінка 1 з 11
Пошук:


"НАШІ ДІТКИ" © 2016