Вірші - Сторінка 2 - Форум
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСб, 03-Гру-2016, 17:38

НАШІ ДІТКИ

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 9«123489»
Форум » ВСЯКЕ - РІЗНЕ » Кіно, серіали, книги, журнали, музика » Вірші (куточок поета)
Вірші
ТатікаДата: Ср, 02-Гру-2009, 18:28 | Повідомлення # 16
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Першому коханню присвячується....

Она рисует его портрет -
проводит пальцами по вискам.
И, завернувшись, в мохнатый плед,
не доверяет коротким снам.

И по утру, наливая чай,
и позже, в компании, под вино.
Она продолжает о нем молчать.
И все как обычно, но...

И он обязательно видит сны
совсем другие и не о том.
Вот, например, он вчера простыл
и тоже было вино.

И легкий, такой задушевный треп
в другой компании, без затей.
И он рассердился, нахмурив лоб,
случайно вспомнив о ней.

Она рисовала его портрет -
так нежно. Пальцами по вискам.
И что это было и в чем секрет
он так и не понял сам...


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:22 | Повідомлення # 17
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
любви посвящается...

Если слышишь меня – слушай
Может быть, замолчу в с коре
Может в строки - вложу душу
Как бутылку с письмом в море.
Как бороться скажи с мыслью,
Будто песня моя спета
Будто жизнь лишена смысла
Если в жизни - тебя нету?
Все не то и не тех вижу
Лишний шаг по земле труден.
Мы не станем на шаг ближе
Я устала о чем – думать
Я устала во что – верить
Я бы стала, как песок в дюнах
Ветер веет и пусть веет
Выдрать с корнем – швырнуть ветру
Шепот губ и тепло кожи
Если в жизни тебя нету -
Значит, нет и меня тоже…


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:22 | Повідомлення # 18
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Ще небо хмарами не вкрите,
Ще так прозоро сяють роси,
А вже по ліву руку - літо,
А вже по праву руку - осінь.
Ще очі блиску не позбулись,
Ще серце жити не стомилось,
А вже по ліву руку - юність,
А вже по праву руку - зрілість.
А час летить нестримно далі
Й душа немовби молодіє,
По ліву руку - всі печалі,
По праву руку - всі надії.
Життя не зміряти літами,
А щастя - то важка наука,
Хай буде щастя завжди з вами,
По ліву й праву руку.


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:23 | Повідомлення # 19
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Никогда ни о чём не жалейте вдогонку,

если то, что случилось, нельзя изменить.

Как записку из прошлого, грусть свою скомкав,

с этим прошлым порвите непрочную нить.

Никогда не жалейте о том, что случилось.

Иль о том, что случиться не может уже.

Лишь бы озеро вашей души не мутилось

Да надежды, как птицы, парили в душе.

Не жалейте своей доброты и участья,

если даже за всё вам — усмешка в ответ.

Кто-то в гении выбился, кто-то в начальство...

Не жалейте, что вам не досталось их бед.

Никогда, никогда ни о чём не жалейте —

поздно начали вы или рано ушли.

Кто-то пусть гениально играет на флейте.

Но ведь песни берёт он из вашей души.

Никогда, никогда ни о чём не жалейте —

ни потерянных дней, ни сгоревшей любви.

Пусть другой гениально играет на флейте,

но ещё гениальнее слушали вы.


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:23 | Повідомлення # 20
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Осенью сбываются мечты.
Утро, что ненастным было прежде,
Дарит белоснежные цветы.

Осень расстояний не считает,
Осень забывает о слезах,
Ласковым дыханьем наполняет
Строки в недосказанных стихах.

Осень – это тайное свиданье,
Долгие объятья в тишине.
Самые заветные желанья
Осенью сбываются.
Во сне...


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:23 | Повідомлення # 21
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Никогда не забывай,
что ты
единственная.
И нет точно такой, как ты!
Никто не улыбается точно так,
как ты!
Никто не смотрит в небо, как ты!
Никогда не забывай:
ты не дитя
природы,
ты - Божий замысел,
к тому же гениальный,
самый прекрасный,
добрый и неповторимый !!!!


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:24 | Повідомлення # 22
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Другу...

На ветру кружатся два листка,
Два листка, сорвавшиеся рядом…
Знаешь
– вот тебе моя рука,
Даже если этого не надо.

Если отвернешься
промолчав,
Может, я стерплю и не заплачу…
Знаешь, вот тебе моя
печаль,
Знаешь, вот тебе моя удача.

На ветру кружатся всем
назло,
Два листка, сорвавшиеся рядом…
Знаешь, вот тебе моё
тепло,
Знаешь, вот тебе моя прохлада…

На ветру кружатся два
листка,
Два листка, сорвавшиеся рядом,
Эхо телефонного
звонка
Растворится в вальсе листопада…

Что бы ни случилось, на
века,
Несмотря на разные преграды,
Знаешь – вот тебе моя рука!
Даже
если этого тебе не надо...


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:24 | Повідомлення # 23
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
КМР, дякую

Багато злого є на світі,
Багато горя і біди!
Є і покинуті батьками діти,
Котрим так важко по житті іти!

Але й прекрасного багато:
життя, кохання, щирий сміх,
рідненькі серцю мама й тато,
Любов до себе і до всіх!

Є також радість, сльози щастя,
Найкращі світлі почуття,
Бажання йти, і щоб не впасти
На стежці власного життя!

Здоров"я, успіх, перемоги,
Досягнення і здобуття,
Підкорені вершини і дороги,
Доведені всі справи до пуття!

Родина, дім, своя кімната,
сім'я велика за столом
і друзів вірних щоб багато
Завжди навколо нас було...

19.09.09


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:29 | Повідомлення # 24
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
"Заповідь синові":

Коли ти бережеш залізний спокій
Наперекір запеклій боротьбі
І всупереч підступності жорстокій
Не перестанеш вірити собі.
Коли чекаєш, подолавши втому,
Обмовлений, не станеш брехуном,
Ошуканий, не піддаєшся злому
І власним не хизуєшся добром.

Коли тебе не візьмуть в рабство мрії,
Твій дух в неволю дум себе не дасть,
Коли ти віриш, що твої надії
Не втонуть в морі суму та нещасть.
Коли добро ти здатен захистити
І запалити правди ліхтарі,
Зчіпляти знову витвір, вщент розбитий,
Хоча знаряддя вже давно старі.

Коли ти можеш всі свої надбання
Поставити на карту, щоб за мить
Програти все без жалю й дорікання -
Адже тебе злиденність не страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
Ти можеш знову кидати у бій,
Коли триматися нема вже сили
І тільки воля владно каже: стій!

Коли в юрбі шляхетності не губиш,
А з владою - своєї простоти,
Коли ні кат, ні друг, якого любиш,
Нічим тобі не можуть дорікти.
Коли у тебе ціниться хвилина,
І ти від неї геть усе береш,
Тоді я певен: будеш ти Людина
І вся земля твоєю буде теж!


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:29 | Повідомлення # 25
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Дарить себя - не значит продавать
И рядом спать - не значит переспать
Не повторить - не значит не понять
Не говорить - не значит не узнать
И не смотреть - не значит не увидеть
И не кричать - не значит не гореть
Бежать во мрак - не значит уходить
И отпустить - не значит упустить
Не отомстить - не значит все простить
И порознь быть - не значит не любить

Как много тех, с кем можно лечь в постель...
Как мало тех, с кем хочется проснуться...
И жизнь плетёт нас словно канитель...
С двигая, будто при гадание блюдцем.
Мы мечемся:-работа...быт...дела...
Кто хочет слышать--всё же должен слушать...
А на бегу--заметишь лишь тела...
Остановитесь...чтоб увидеть душу.
Мы выбираем сердцем --по уму...
Порой боимся на улыбку-- улыбнуться,
Но душу открываем лишь тому,
С которым и захочется проснуться...


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:30 | Повідомлення # 26
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
"Люди всегда разрушают то, что любят сильнее всего." О.Уайльд

Я такая, как есть, я не буду другой,
Я такая, как есть, я останусь такой.
Я наивна бываю, бываю - вредна,
Но, такая, как есть, я на свете одна.
Я такая, как есть, я умею любить.
Я умею ласкать, но умею и бить.
Я умею спасать и умею губить.
Я такая, как есть, я похожа на мать.
С троя жизнь, я себя успеваю ломать.
Я немного грущу, и немного смеюсь.
Я бесстрашна бываю, но я и боюсь.
Я такая, как есть, я люблю помогать.
Но бывает, что я не могу не кричать.
Я бываю вольна, я бываю одна.
Я такая, как есть, я не стану иной.
Я немного поплачу у вас за спиной,
Вытру слёзы и мило в ответ улыбнусь.
И такой, как я есть, к вам опять вернусь ...


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Чт, 03-Гру-2009, 13:34 | Повідомлення # 27
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Бог не осуджує щасливих,
Бо їх так мало на землі.
А в цім житті однім-єдинім
Всім щастя хочеться знайти.

Щоправда щастя у всіх різне:
Комусь достатньо лиш води
Відпити із глибин криниці
В задушливо-спекотні дні,

А кому й моря буде мало
У оксамитовий сезон.
Таким потрібні ще й Канари,
І краще назавжди й цілком.

Хто ж ладен кусень хліба бачить
Щоденно на своїм столі,
А хто бажає світом править
Одноосібно і завжди.

Для кого щастя - дім і гроші,
Для кого - мандри по світах,
Солодкий дим вечірніх вогнищ,
Куліш з старого казана.

Комусь велике щастя - діти,
Їх перші кроки і слова,
А в інших, правди ніде діти,
Як у метелика життя.

І всіма нами править Сила,
Найвища Сила на землі.
Завдяки їй з нас кожен - диво,
І різні долі маєм ми.

І все ж по-справжньому щасливі
В шаленім світі лише ті,
Котрі по-справжньому любили
З щасливим щемом у душі,

Кого ясні кохані очі
Вдень переслідують й вночі,
Хто прийме смерть на ешафоті
За очі зоряні оті,

Кому ніщо в житті не миле,
Без рідних рук, тепла долонь…
Щасливі ті, котрі любили,
Даруючи душі вогонь.


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 14-Гру-2009, 16:47 | Повідомлення # 28
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline

БАЛЛАДА О ПРОКУРЕННОМ ВАГОНЕ

- Как больно, милая, как странно,
Сроднясь в земле, сплетясь ветвями,-
Как больно, милая, как странно
Раздваиваться под пилой.
Не зарастет на сердце рана,
Прольется чистыми слезами,
Не зарастет на сердце рана -
Прольется пламенной смолой.

- Пока жива, с тобой я буду -
Душа и кровь нераздвоимы,-
Пока жива, с тобой я буду -
Любовь и смерть всегда вдвоем.
Ты понесешь с собой повсюду -
Ты понесешь с собой, любимый,-
Ты понесешь с собой повсюду
Родную землю, милый дом.

- Но если мне укрыться нечем
От жалости неисцелимой,
Но если мне укрыться нечем
От холода и темноты?
- За расставаньем будет встреча,
Не забывай меня, любимый,
За расставаньем будет встреча,
Вернемся оба — я и ты.

- Но если я безвестно кану -
Короткий свет луча дневного,-
Но если я безвестно кану
За звездный пояс, в млечный дым?
- Я за тебя молиться стану,
Чтоб не забыл пути земного,
Я за тебя молиться стану,
Чтоб ты вернулся невредим.

Трясясь в прокуренном вагоне,
Он стал бездомным и смиренным,
Трясясь в прокуренном вагоне,
Он полуплакал, полуспал,
Когда состав на скользком склоне
Вдруг изогнулся страшным креном,
Когда состав на скользком склоне
От рельс колеса оторвал.

Нечеловеческая сила,
В одной давильне всех калеча,
Нечеловеческая сила
Земное сбросила с земли.
И никого не защитила
Вдали обещанная встреча,
И никого не защитила
Рука, зовущая вдали.

С любимыми не расставайтесь!
С любимыми не расставайтесь!
С любимыми не расставайтесь!
Всей кровью прорастайте в них,-
И каждый раз навек прощайтесь!
И каждый раз навек прощайтесь!
И каждый раз навек прощайтесь!
Когда уходите на миг!

1932



Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 14-Гру-2009, 16:52 | Повідомлення # 29
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Я желаю тебе добра,
Улыбаюсь, а сердце плачет в одинокие вечера.
Я люблю тебя.
Это значит
Я желаю тебе добра.
Это значит, моя отрада,
Слов не надо
И встреч не надо,
И не надо моей печали,
И не надо чтобы в дороге
Мы рассвет с тобой встречали.
Вот и старость вдали молчит,
И о многом забыть пора:
Я люблю тебя
Это значит
Я желаю тебе добра
Значит, как мне тебя покинуть,
Как мне память из сердца вынуть,
Как не греть твоих рук озябших,
Непосильную ношу взявших?
Кто же скажет, моя отрада,
Что нам надо,
И что не надо,
Посоветует, как мне быть?
Нам никто об этом не скажет,
И никто пути не укажет,
И никто узла не развяжет:
Кто сказал, что легко любить?


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ДаянаДата: Пн, 14-Гру-2009, 19:14 | Повідомлення # 30
Мама помічниця
Группа: Модератори
Повідомлень: 77
Статус: Offline
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

 
Форум » ВСЯКЕ - РІЗНЕ » Кіно, серіали, книги, журнали, музика » Вірші (куточок поета)
Сторінка 2 з 9«123489»
Пошук:


"НАШІ ДІТКИ" © 2016