Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПт, 29-Бер-2024, 14:55

НАШІ ДІТКИ

Меню сайту
Категорії розділу
Notabene [58]
Варто задуматись
Репродуктивне здоров'я і планування вагітності [17]
Від планування до вагітності
Календар вагітності [43]
Все що відбувається з моменту зачаття і до народжуння
Відеогід по вагітності [40]
Відео і питання вагітності розбиті по місяцях. Усе що потрібно знати враховуючи календар вагітності
Вагітність та пологи [55]
Все про планування, вагітність, пологи і післяпологовий період
Грудне вигодовування [14]
Питання пов'язані з годуванням дитини грудьми
Здоров'я наших дітей [40]
Статті про здоровий спочіб життя, хвороби, лікування, поради.
Психологія дитинства [31]
Все про діточок від народження до університету
Перший рік життя [17]
Я зявився на світ. Росту і розвиваюсь. Особливості розвитку на першому році життя
Дитячий садок [3]
Статті про психологію розвитку дошкільнят, особливості вступу в дитячі навчальні заклади та психологія
Дитячий гороскоп [13]
Школа лікаря Євгена Олеговича Комаровського [9]
Практичні поради від відомого лікаря
Родинне життя [11]
Статті присвячені різним побутовим питанням, психології, відпочинку та ін
Краса і здоров'я [9]
Статті присвячені красі, здоровому способу життя, спорту.
Свята, традиції, обряди [31]
Все про підготовку до свята, традиції, обряди, поради, історія
Аборт... [17]
Все про аборт, наслідки, причини та відмовки. Все про найстрашніший необдуманий крок
Прогулянка [4]
Цікаві розповіді про прогулянки рідним містом і не тільки...
Робота в інтернеті [3]
Працюємо не виходячи з домівки. ІнформацІя для замовників. Все про цікаву роботу і можливості заробітку в інтернеті.
Кулінарія [4]
Все не тільки про смаколики та їх походження, але і самі смачні рецепти
Оранжерея [0]
Все про зелених улюбленців. Новини, фото, догляд і просто рекомендації по догляду та вихвалянки
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 308
Статистика

Хто в онлайні 1
Гостей: 1
Користувачів 0

Статті

Головна » Статті » Психологія дитинства

ЧИ УСПАДКОВУЄТЬСЯ ТАЛАНТ?

Першим, хто намагався науково розглянути це питання, був відомий англійський психолог і антрополог XIX ст. Френсіс Гальтон. Як психолог він сформувався під безпосереднім впливом еволюційного вчення Ч. Дарвіна (який, до речі, був його двоюрідним братом). Ф. Гальтон не тільки беззастережно сприйняв усі головні ідеї Ч. Дарвіна — про мінливість видів, спадкову передачу вроджених і набутих відхилень, боротьбу за існування та природний відбір,— але й узяв собі за мету застосувати їх для пояснення індивідуально-психологічних відмінностей між людьми. Результати своїх теоретичних та фактологічних досліджень він виклав у книзі «Спадковість таланту. її закони і наслідки», яку було опубліковано у 1869 році. ЧИ УСПАДКОВУЄТЬСЯ ТАЛАНТ?

Як же Ф. Гальтон доводив спадковість (а отже, і вродженість) таланту? Вихідні положення його міркувань прості й нібито логічні. Діти успадковують багато фізичних характеристик своїх батьків. Особливо не помітно у зовнішньому вигляді: кольорі волосся й очей, статурі, тембрі голосу тощо. Чому ж, розмірковував Ф. Гальтон, вони не повинні успадковувати особливості головного мозку, який є нервовою основою, механізмом функціонування інтелектуальних здібностей? Виявляється, що в розумних батьків повинні народжуватися розумні діти і навпаки. Отже, спадковому чиннику відводилась виняткова, монопольна роль.

Ф. Гальтон не приховував, в ім'я якої практичної мети він висунув свою гіпотезу,— «вивести високообдаровану расу людей за допомогою відповідних шлюбів кількох поколінь». Іншими словами, йшлося про те, щоб вирощувати Інтелектуальних суперменів шляхом штучного відбору — як, наприклад, виводять нові породи собак або декоративних рибок. Ф. Гальтон першим проголосив хибну тезу про розумову неповноцінність негрів, про бідність їхнього генофонду, тим самим заклавши підґрунтя расистської теорії, яку пізніше взяли на озброєння фашисти. Таким чином виникла дисципліна, покликана вивчати умови і способи поліпшення людської породи. Ф. Гальтон дав їй назву «євгеніка», заснувавши для її розвитку спеціальне товариство, яке існує до тепер. Сучасні послідовники Ф. Гальтона діють під прапором неоєвгеніки, що намагається спертися на досягнення генетики, генної інженерії тощо.

Але повернемося до поглядів самого Ф. Гальтона. Прагнучи обґрунтувати свою гіпотезу про спадкову зумовленість таланту, основоположник євгеніки розробив спеціальний метод, який дістав назву генеалогічного. Суть методу полягає в дослідженні схожості між різними поколіннями родичів. Ф. Гальтон вивчив біографії і простежив генеалогію 997 видатних людей Англії — відомих суддів, державних діячів, полководців, письменників, музикантів, художників. Він не тільки вважав усіх знаменитих людей талановитими, але й був переконаний, що кожна обдарована дитина з часом сформується в талант, перетвориться на видатну особу. «Якщо людина,— писав він,— наділена широкою розумовою обдарованістю, енергійністю в роботі та здатністю до тяжкої праці, навряд чи якісь причини можуть перешкодити їй висунутися».

Ця думка пізніше отримала назву «принцип джерела» (мовляв, подібно до джерела, справжній талант обов'язково проб'ється на поверхню) і виявилась дуже живучою (вона має прихильників і в наш час).
Попри значний обсяг фактологічного матеріалу, шо зібрав Ф. Гальтон, обґрунтованих висновків йому зробити не вдалось. Щоправда, з його даних нібито випливало, що люди, які відзначаються високим соціальним статусом, як правило, походять із відносно невеликої групи сімей. Зокрема, згадані 997 знаменитостей належали всього лише до 300 сімей. Зрештою, Ф. Гальтон стверджував, шов міру зменшення ступеня спорідненості зменшується й зв'язок між талановитістю родичів.
Проте ці та подібні аргументи не підтвердили Істинності висунутої Ф. Гальтоном гіпотези. Як справедливо відзначається в одному авторитетному посібнику з психології, «схожість поколінь за психологічними ознаками може пояснюватися не тільки генетичною їх передачею, але й соціальною спадковістю». Маються на увазі такі чинники, як можливість здобути першокласну освіту, престиж інтелектуальних цінностей у родині, духовно насичена атмосфера, можливість для дитини відтворювати зразки інтелектуальної поведінки батьків, слухати їхні професійні розмови тощо. Як відзначають сучасні психологи, неабияке значення мала також негласна протекція, що практикувалася на вищих соціальних щаблях англійського суспільства. І, нарешті, сучасні автори відзначають крайній суб'єктивізм Ф. Гальтона у визначенні талановитих людей, зокрема «оптимістичне» ототожнення таланту з високим соціальним статусом, з успішною кар'єрою.
Навіть у разі сукупного впливу спадковості й соціальної наступності випадки прямого успадковування таланту трапляються доволі рідко. Німецький хімік і філософ Вільгельм Оствальд, який присвятив цій проблемі свою монографію під назвою «Видатні люди», висловив це таким чином: «... геній, взагалі, не передається спадково. Сестри й брати геніальної людини здебільшого не є особливо видатними; так само нічим не виділяються зазвичай ні батьки, ні потомство геніальної людини». Щоправда, як зазначає В. Оствальд, відомі й винятки із цього правила; один із них — родинна обдарованість математиків Бернуллі. Але в історії науки зафіксовано значно більше випадків, коли таланти й генії є вихідцями із рядових, а іноді й зовсім неосвічених сімей. Найяскравіші приклади — М. В. Ломоносов і М. Фарадей.
Концепція Ф. Гальтона про спадковість таланту суперечить також положенням сучасної генетики.
По-перше, всупереч тезі Ч. Дарвіна, що була некритично й однобічно сприйнята Ф. Гальтоном, життєвий досвід, накопичений батьками, рівень розвитку здібностей (як фізичних, так і розумових), якого вони досягли, не передаються механізмом генної спадковості. Якби кожний нащадок був ідентичний батькам, будь-яка еволюція виявилася б неможливою.

По-друге, «досвід суспільного розвитку» також не закладається в генотип, він заново відтворюється людьми в кожному наступному поколінні внаслідок взаємодії з іншими людьми.
По-третє, природні передумови здібностей (задатки), що передаються механізмом генної спадковості зумовлюють тільки суто динамічний бік майбутніх здібностей. Змістовний же бік (а він, зрештою, і є вирішальним) визначається соціальними чинниками. І відсутні будь-які докази того, що цей бік нібито потребує набору особливих «генів інтелекту».

І, по-четверте, діти дістають випадкові комбінації генів від кожного з батьків, і саме цей вид випадкових змін і успадковується. При цьому в самих генах відбуваються непередбачувані мутації (зміни), які також передаються спадково.

Ці положення мають надзвичайно важливе значення. Зокрема, вони свідчать про те, що дитина з багатими інтелектуальними задатками може народитися в будь-якій сім'ї (якщо батьки мають повноцінне здоров'я), незалежно від культурного рівня батьків. А ось те, якою мірою ці задатки будуть реалізовані, якого рівня здібності сформуються на їхній базі, це вже залежить від культурно-педагогічних чинників.
Заради справедливості необхідно зазначити, що наприкінці своєї наукової кар'єри Ф. Гальтон значною мірою відійшов від початкового переконання щодо спадковості таланту. Здійснивши антропоморфологічні спостереження, він дійшов висновку про так звану регресію спадкових характеристик у напрямі середніх показників. Це означає, наприклад, що діти високих батьків, як правило, менші на зріст, а діти батьків, які дуже низькі на зріст, — дещо вищі за них. 

Іншими словами, можна сказати, що незвичайні комбінації генів, які спричиняють крайні відхилення якоїсь людської якості (в тому числі й задатків інтелекту), спостерігаються дуже рідко. Найбільш імовірні (часто повторювані) комбінації генів зумовлюють середні показники. Саме це ми, до речі, й спостерігаємо в повсякденному житті.

Отже, всупереч початковому переконанню Ф. Гальтона, талант не успадковується, хоч істотно й залежить від спадкових чинників. Останню обставину було досліджено за допомогою методу, ідею якого висунув той самий Ф. Гальтон,— методу близнят, який дає змогу максимально зрівняти впливи середовища.




Джерело: http://slovyanochka.at.ua/
Категорія: Психологія дитинства | Додав: Татіка (20-Жов-2009)
Переглядів: 2121 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту

  • "НАШІ ДІТКИ" © 2024