Що таке Дисплазія? Дисплазія - це недорозвинення органу або тканини. Дисплазія кульшового суглоба (ДКС) - часта патологія опорно-рухового апарату в немовлят і дітей грудного віку, що характеризується недорозвиненням, зміщенням, не центруванням, асиметрією елементів кульшового суглоба: кульшової западини, голівки стегнової кістки з навколишніми м'язами, сухожилками та капсулою.
Розрізняють три види ДКС: - 1 стадія - 2 стадія - 3стадія. 1 і 2 стадії зустрічаються в кожної 2-3-ї дитини, буває однобічна і двобічна дисплазія, що протікає практично безболісно в дитячому віці, дитина при цьому може вільно ходити, бігати й навіть стрибати, батьки при цьому не виявляють практично ніяких відхилень, за винятком клишоногості, вольгузності ніг, сколіотичної постави... При 1 стадії - голівку стегнової кістки можна вільно пересувати усередині суглоба при цьому навколишні суглобові зв'язки ослаблені, утворюеться нестабільність. 2 стадія - голівка стегнової кістки може вискакувати й повертатися на своє місце в суглоб при цьому, як правило, чутний глухий щовчок. 3 стадія - украй рідке явище, на 1000 народжених дітей в одного така патологія. При 3 стадії дисплазії голівка стегнової кістки лежить поза суглобом.
Причини дисплазії кульшових суглобів:
1) Сідничне положення плода, коли ніжки зігнуті в кульшових суглобах і розігнуті в колінних, стопи перебувають біля плечей (зазвичай результат пологів – кесарев розтин). 2) Внутрішньоутробне обвивання пуповиною.. 3) Родові й післяпологові травми 4) Гінекологічні захворювання в матері,, які можуть заважати внутрішньоутробному руху дитини. 5) Генетична схильність, якщо в родичів спостерігалася дана патологія. 6) Гормональні порушення в жінок під час вагітності. 7)Недоношені діти. 8) Вплив зовнішніх факторів навколишнього середовища.
Звідки ж береться дисплазія? У цьому випадку без термінології не обійтися. Опишемо один з механізмів походження ДКС. При функціональному блокуванні в шийному відділі хребта (яке виникає при пологах і після), напружується верхня частка трапецієвидного м'язу, одночасно відбувається скорочення й у нижній частці м'язу, у грудному відділі хребта згодом відбувається блокування в попереково-крижовому та поздовшньо-крижовому з'єднанні. У результаті цього, піднімається вище з однієї сторони гребінь поздовшньої кістки, відбувається скошення тазу (скручений таз). Про які стремінця у такому випадку можна говорити, якщо з однієї сторони нога виглядає коротше ніж інша. Відповідно голівка стегна відносно іншої розташована асиметрично. Будь-які динамічні навантаження в такому випадку болісні. І ніякий масаж і ніякі ортопедичні засоби не виправлять даної ситуації. Втрачаються години , дні , не говорячи вже про тижні й місяці. А якщо ще нагадати про зміщення у шийному відділі (читайте про кривошию)- що приводить до порушення мозкового кровообігу та про гіпоталамус, що регулює вироблення гормонів іншими залозами, у тому числі й вироблення гормонів, відповідальних за нормальний ріст і повноцінний розвиток, то стає страшно. Як бачите лікування повинне проходити комплексно. Завдяки застосуванню методів мануальної діагностики й терапії, можна успішно виправити багато проблем не очікуючи загострення.
Симптоми. На що повинні звернути увагу батьки. До 1 місяця. . Підвищений тонус м'язів спини, візуально одна ніжка коротша ніж інша, додаткова складка на сідниці, асиметрія сідничних складок і сідниць, неповне розведення ніжок, що зігнуті у колінах. Положення тулуба в дитини С-образне, голівку тримає на одній стороні, часто на одній руці дитина тримає стислий кулачок. 3 - 4 місяці. При згинанні ніжок у колінних і кульшових суглобах часто чутний щовчок, плосковольгузна стопа (п'ятка перебуває не на одній лінії з гомілкою). Одна ніжка візуально коротше від іншої. 6 місяців і старше. Звичка вставати й ходити на пальчиках, при ході вивернуті досередини або назовні пальці однієї або двох ніг, клишоногість. Надмірне викривлення хребта в поперековому відділі - горизонтальний таз "качина хода". Візуальне легке викривлення хребта, сутулість. Одна ніжка коротше від іншої за рахунок скошеного тазу.
Лікування. Традиційне лікування ДКС Навіть серед лікарів ортопедів, травматологів, хірургів немає єдиної думки й взаєморозуміння про дисплазію. ДКС проявляється у всіх дітей по-різному й не завжди визначається відразу після народження. Суглоби можуть бути "нормальними" при народженні й у перші кілька місяців розвитку, але пізніше діагностуватися як аномальні-патологічні до 6 -12 місяців . При первинному огляді відразу після народження точну діагностику дати не може навіть дуже досвідчений ортопед, хоча схильність до ДКС можна спрогнозувати з першого дня. Якщо звернути увагу на кривошию, при якій дитина голову постійно тримає в одну сторону.
Я згодний з думкою багатьох лікарів які вважають, що кожна дитина індивідуальна й розвивається згідно генетичних особливостей. Батьків не лякає та обставина, що в дитини в 7-8 місяців ще немає зубів й, наприклад вчасно не "закрилося" велике тім'ячко. Батьки впевнені, що зуби виростуть, тім'ячко закриється, хоча ці два стани можна зрівняти з "дисплазією рота" чи "дисплазією черепа". Але ознаки дисплазії кульшових суглобів потрібно постійно тримати на контролі, адже по суті, ДКС - це слабкий, неповний розвиток суглоба, у більшості випадків воно є природною особливістю організму маленької дитини, і набагато рідше ознакою захворювання – справжнього вивиху (3 стадія). За останні 30-40 років у лікуванні ДКС нічого не мінялося, за винятком, різних ортопедичних засобів. Стремінця Павіка, шина Фрейка, ЦИТО, Розена, Волкова, Шнейдерова, апарат Гневковського... - ці ортопедичні засоби потрібні тільки при справжньому вивиху стегна. А їх призначають майже кожній дитині від одного місяця до одного року, постійного носіння. Найчастіше при цьому психіка дитини порушується - на початку він плаксивий, неспокійний, а потім подавлений, пригноблений, замкнутий, байдужний до всього. До мене неодноразово приносили дітей в апаратах у віці 2,5 роки, вони різко відрізняються у фізичному й психічному розвитку.
Лікування дисплазії у дітей методами Мануальної медицини
Для того щоб піти на прийом до лікаря необхідно взяти з собою ксерокопії виписки з пологового будинку, висновки ортопеда, рентгенівський знімок або УЗД й ксерокопію їхнього опису. Якщо підійти до проблеми дисплазії в грудних дітей по-новому, то варто зазначити: традиційне лікування найчастіше тільки заставляє страждати малят. На 1 стадії не варто взагалі мучити маля ортопедичними засобами. Дитина з кожним днем повиненна пізнавати світ, випробовувати динамічні навантаження на кульшові суглоби, при яких поліпшується кровообіг, відновлюються всі функції, відбувається нормальний фізіологічний розвиток кульшових суглобів і навколишніх тканин. Ортопеди підходять до цій проблеми однобічно, розглядаючи тільки порушення в кульшових суглобах, забуваючи про цілісність усього організму, як єдиної функціональної системи. Більшість вузьких фахівців дуже критично підходять до нововведення у застосуванні мануальної медицини, але якщо методи дiевi їх треба застосовувати. Я був приємно здивований, побувавши в 2002 році на Міжнародній конференції по мануальній терапії, що не один я є супротивником застарілих методів лікування дисплазії. Вже є ортопеди, які вчаться прийомам мануальної терапії, але на Україні це ще питання майбутнього. Мануальна терапія в руках "не фахівця" може завдати незворотної шкоди здоров'ю пацієнта. Є вибір - масаж й "ортопедичні засоби". Наприклад , різні стремінця, устілки від плоскостопості, засоби - корсети від сколіозу, комір "шанс", корсетні пояси від радикуліту, милиці, інвалідна коляска. Або мануальна медицина, але при цьому повинні пам'ятати, що кожний пропущений день у дитинстві втрачений. На кожному етапі розвитку дитини постійно відбувається формування, як органів, так і тканин. Не давайте організму пристосовуватися до проблем - шукайте шляхи рішення їх. "Таблетка під язик – найпростіший вихід ". Рух - це життя. І якщо щось у біомеханіці не так, то це треба лікувати, а не знеболювати і відтягати час. Організм вам підкаже на першому етапі гострим болем, про яку не може сказати маля, але по тонічній напрузі м'язів може визначити лікар. Шукайте причину, від чого маля страждає, та не змушуйте його страждати ще більше від застарілих та мало ефективних, недоречних методів лікування. У важких випадках – при справжньому вивиху стегна (3 стадія), я за те, щоб лікування проводилося комплексно, застосовуючи спільно мануальну терапію й ортопедію, у крайніх випадках і хірургію. Кожний вибирає шлях до лікування сам. І що було закладено в дитинстві, те й виросте. У даному конкретному випадку мова йде про дітей, правильне рішення приймають батьки, та з думкою маля не вважаються. Немовля може якийсь час кричати, улаштовувати безсонні ночі, даючи зрозуміти, що не згодні з цим, але нічого не може вдіяти - вирішують батьки. Якщо Вам говорять, що дитина з дисплазією не буде ходити або буде кульгати, то це не так. Імовірність кульгавості є тільки при крайній формі дисплазії - при справжньому вивиху стегна. Інші діти ходять нормально й зовні практично не відрізняються від своїх однолітків до певного віку. Але цим дітям гарантоване не менш страшне захворювання - сколіоз, остеохондроз із усіма супутніми захворюваннями. На жаль, сколіоз чекає й тих дітей, котрих лікували одягали в стремінця, робили масажі, ультрафорези, займалися плаванням і не провели дійсно правильне лікування, тобто не усунули першопричину захворювання, через що це все відбулося..