Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПт, 29-Бер-2024, 02:03

НАШІ ДІТКИ

Меню сайту
Категорії розділу
Notabene [58]
Варто задуматись
Репродуктивне здоров'я і планування вагітності [17]
Від планування до вагітності
Календар вагітності [43]
Все що відбувається з моменту зачаття і до народжуння
Відеогід по вагітності [40]
Відео і питання вагітності розбиті по місяцях. Усе що потрібно знати враховуючи календар вагітності
Вагітність та пологи [55]
Все про планування, вагітність, пологи і післяпологовий період
Грудне вигодовування [14]
Питання пов'язані з годуванням дитини грудьми
Здоров'я наших дітей [40]
Статті про здоровий спочіб життя, хвороби, лікування, поради.
Психологія дитинства [31]
Все про діточок від народження до університету
Перший рік життя [17]
Я зявився на світ. Росту і розвиваюсь. Особливості розвитку на першому році життя
Дитячий садок [3]
Статті про психологію розвитку дошкільнят, особливості вступу в дитячі навчальні заклади та психологія
Дитячий гороскоп [13]
Школа лікаря Євгена Олеговича Комаровського [9]
Практичні поради від відомого лікаря
Родинне життя [11]
Статті присвячені різним побутовим питанням, психології, відпочинку та ін
Краса і здоров'я [9]
Статті присвячені красі, здоровому способу життя, спорту.
Свята, традиції, обряди [31]
Все про підготовку до свята, традиції, обряди, поради, історія
Аборт... [17]
Все про аборт, наслідки, причини та відмовки. Все про найстрашніший необдуманий крок
Прогулянка [4]
Цікаві розповіді про прогулянки рідним містом і не тільки...
Робота в інтернеті [3]
Працюємо не виходячи з домівки. ІнформацІя для замовників. Все про цікаву роботу і можливості заробітку в інтернеті.
Кулінарія [4]
Все не тільки про смаколики та їх походження, але і самі смачні рецепти
Оранжерея [0]
Все про зелених улюбленців. Новини, фото, догляд і просто рекомендації по догляду та вихвалянки
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 308
Статистика

Хто в онлайні 1
Гостей: 1
Користувачів 0

Статті

Головна » Статті » Психологія дитинства

Паралельні світи
Ви любите дітей? Звичайно що так. Діти приносять багато радощів у часом похмуре життя дорослих. А ви любите фантастику? Щось про паралельні світи, про "часові вікна” та подорожі з одного світ у інший? Скоріше за все, що так. Люди занадто допитливі щоб не цікавитися такими речами.
Уявіть: з одного світу у інший переходить група відчайдушних. Все – дуже небезпечно. Все – на нерва, бо те, що в одному світі добре, то в іншому – погано. І завжди існує ризик не повернутися назад через якусь недбалість або підступ.



Зазвичай, чиясь дорога людина або дитина потрапляє у паралельний світ, і пішло, поїхало. Не хочеш, але мусиш опинитися у ролі рятівника та "пірнаєш” у паралельний світ. Чи не нагадує голлівудський сценарій? Звичайно так. Це – фантастика. Супергерой рятує дорогу людину або дитину і не примусово стає рятівником людства. Хочеш дивись, хочеш вимкни телевізор. І більшості людей здаються такі сюжети чимось далеким та вигаданим, далеким від реальності та життя. Багато людей спокійно переглядають такі сюжетні стрічки всією родиною, підсвідомо вважаючи себе захищеними та недоторканими таких життєвих пригод.

Насправді ж, в житті, все здається майже таким. Кожен рік десятки тисяч підлітків змінюють один світ на інший. Тисячі дітей опиняються у світі, з якого терміново їх необхідно рятувати. Сотні тисяч батьків і дітей живуть у паралельних світах, не розуміючи одне одного. Діти залишаються на одинці зі своїми проблеми, страхами, непорозуміннями. Вони змушені блукати у лабіринті часів, щоб знайти вірних шлях, дорогу до радості та щастя. І дуже часто не знаходиться супергероя, який би міг врятувати близьку дитину та спасти світ від безбатьківщини. Тому що цими рятівниками мають бути саме батьки цих довірливих, не захищених істот, які змушенні стати дорослими раніше свого часу, щоб вижити.

Життя для багатьох дітей полишивши радості батьківського спілкування, веселого кольорового дитинства та незабутніх відчуттів від обіймів батька. Життя відрізняється від життя. Інколи ми навіть не замислюємося, що коїться у душі маленького хлопчика або дівчинки коли батьки розлучаються. Про що думає маленьке творіння, яке потребує захисту, коли батьків сваряться. Які думки блукають у не досліджених глибинах дитячої особистості, коли вона росте без батька або матері?. Дорослі вирішують долю своїх дітей, вимірюючи майбутнє із свого світу, дивлячись на життя очима свого світогляду.

Паралельні світи. Чи існують вони? Чи в нас тільки один світ, один на всіх? Інколи до нас долітають тальки відголоски. Багатьом важко почути тихий голос дитини через шум наших думок, гомін з вулиці, ввімкнений телевізор, вони заважають прислухатись до голосу серця наляканої чимось маленької особистості. Як би ви змогли зупинитись, вимкнути телевізор, перестати перейматись економічними негараздами, і звернути увагу на оточуючих, то перше, щоб ви помітили, це дитячі очі, наповненні смутком або жалобою, радістю чи вірою. Але неодмінно ви б побачили очі закоханої в вас маленької істоти, яка всіляко намагається привернути вашу увагу, будь-якою ціною, навіть за рахунок не послуху. І тоді б ви неодмінно почули голос серця вашої дитини: "Папа, мама, побудьте зі мною!”

Цього літа римському письменнику та драматургу спала на думку ідея запропонувати учням віком від 6 до 10 років римських російськомовних шкіл написати Всевишньому, задати йому самі злободенні питання, запитати про саме головне. З цих листів він відібрав самі головні цитати і зібрав їх у невеличку збір під загальної назвою "Діти пишуть Богу”.

Ці листи пронизливі, страшні та світлі. Уява трагічності буття, яка притупляється по мірі дорослішання і пробивається можливо, лише інколи у кращих поетів в моменти осяяння, в дітей ще дуже гостра.
 "Люди так страждають на Землі, невже в Твоєму пеклі ще гірше?” (Радік, 4 клас)
"Я Тебе, звичайно, люблю, але маму і папу більше. Це нічого?” (Зоя, 3 клас)
"Як це: на все воля божа?! І на літо, і на мамину хворобу, і на війну?" (Марат, 2 клас)
"Тобі подобається, що коється на Землі?” (Андрій, 4 клас) "Що Тобі зробив мій тато, що йому так не щастить? (Віта, 3 клас)
"Ну, а тепер Ти б створив людину у друге?” (Олег, 3 клас)
"Чому у нас в дома таке собаче життя, що жодна кішка не приживається?” (Андрій, 4 клас)
 "Христос Твій син. А тебе він любить як тата?” (Ріта, 3 клас)
"Чому люди спочатку закохуються, а потім тихенько плачуть?” (Андрій, 4 клас)
 "Ти не знаешь, мої батьки примиряться чи ні?” (Катя, 2 клас)
 "Як Ти думаєшь, буде в нас нормальний світ чи ні?” (Стітлана, 3 клас)
 "Чому Ти створив світ таким, що коли мама порве панчохи, вона плаче?” (Віта, 2 клас)
"Дорогий Бог, прошу Тебе, зроби так, щоб, починаючи від бабусі і закінчуючи слонами, всі були щасливі, ситі та взуті” (Тоня, 2 клас)
"Дай здоров’я, щасття мамі, бабуні, дяді Фєді, дяді Саші, дяді Борі і іншим моїм папам”. (Нікіта, 2 клас)
 "Господи, я Тобі вдячна за все, що Ти для мене зробив раніше. Але допоможи мені зараз. Мого тата посадили ні за що до в’язниці, і тепер вже сидить 8 місяців. Я його чекаю весь час. Я Тебе дуже прошу, допоможи мені. Це саме велике прохання. Потім я турбувати Тебе ніколи не буду. Навіть коли випаде помирати”. (Іра, 4 клас)
"Я б попросила розуму моїм батькам, а то вони мене зовсім не розуміють” (Надя, 3 клас)
 "Правда, що до Тебе люди були мавпами?” (Сергій, 4 клас)
"Я довго дамала, що попросити в Тебе. Може собаку? Потім вирішила, навіщо Тебе турбувати з дрібниць. Треба просити щось важливе. Так ось, хочу, щоб мама поверталась з роботи завжди весела та лагідна”. (Катя, 4 клас)
 "Хочу на Землю, яку Ти створив, а не люди”. (Андрій, 4 клас)
 "Зроби так, щоб мама з татом помирились. Боженька, допоможи, я кину палити”. (Юра, 3 клас)
"Нехай мої тато та дідусь стануть янголами – вони будуть мене охороняти”. (Женя, 1 клас)
 "Поверни моїх батьків в дитинство, я б з мамою дружив, а відчима відлупцував”. (Гоша, 4 клас)
"Я б хотіла, щоб мій день народження був не один раз в рік, а п’ять. Не через подарунки. Просто більше разів я б бачела тата” (Ніна, 2 клас)
"Відправ на Землю свого сина. Ми його не розіпнемо” (Павлік, 3 клас)
 "Я дуже хочу, щоб діти із притулків знайшли собі нових, затишних батьків” (Даша, 4 клас)
"Я дуже хочу, щоб до нас тато повернувся. І щоб він не голосив і не лаявся. А якщо буде голосити, то оніми його. З німим навіть краще”. (Рустам, 4 клас)
"Я написав вірші. Вони сором’язливі. Я їх нікому не показував, але Тобі, Боженька, я покажу. Ось вони. "Дорослі плачуть сльозами./ Дорослі плачуть очима./ Маленьку плачуть серцем,/ Маленькі плачуть життям./ Але якщо дорослий плаче, як маленький,/ Значить, він і справді плаче”. (Марік, 4 клас)
 "Знаєшь, був на цвинтарі, і мене схвилював один монумент. Чорний великий камінь, на ньому висічене одне лише слово: "Мама”. І все”. (Ваня, 4 клас)
 "Я ніколи не зможу забути татові очі, як він дивився, коли мама, схопив мене за руку, йшла від нього назавжди”. (Андрій, 4 клас)
"Я у батьків, піздня дитина, та і вони в мене не діти” (Юра, 3 клас)
 "Мій тато працює моряком, нехай хвилі будуть лагідними до нього” (Катя, 3 клас)
"Рятуй людей не від гріхів, а від самотності” (Сергій, 3 клас)
 "Вчора взнав про Тебе класну прикмету: якщо ви багаті – це від Бога, якщо бідні – це до Бога”. (Зорік, 4 клас)
 "Ти як поліція, Господи. Закликаєшь всіх до порядку, коли важко, звертаються до Тебе, а можешь також, як вони, ні за що забрати” (Нормунд, 4 клас)
"Почитаєшь, Господи, на цвинтарі надписи на монументах, і замислишся – а де ж тут поховані погані люди?” (Олег, 4 клас)
"Розлучення – це похорони сім’ї” (Оля, 4 клас)
"Скажу Тобі по секрету: коли я бачу поодиноку жінку, мену буває соромно за Тебе”. (Армен, 4 клас)
 "На тих батьківських збор вчителька говорила про мене так багато гарного, наче бто я помер” (Олаф, 3 клас)
 "Господи, ось Ти придумав гроші, а в нас дома їх нема” (Шурік, 3 клас)
 "Ти знаєшь, від нас пішла мама і нам тепер с татом так хочеться жіночих пестощів” (Вєня, 2 клас)
"Навіщо Ти так часто п’єшь із моїм татом? Він завжди, коли підіймаї рюмку зголошує: "Ну, з богом!” (Саша, 3 клас)
 "Знаєшь, хоча мені здається, що душі в мене не має, але інколи вона все ж таки поболює” (Роман, 2 клас)
 "Навіщо Ти дозволяєшь розлучення – це не по-божому?” (Галя, 3 клас)
 "Пишу Тобі з інтернату. Це таке місце, куди зсилають дітей, за погану поведінку батьків”. (Арія, 4 клас)
 "Ти послав мене в життя, яким сам не забоволений”. (Ярік, 4 клас)
 "Квіти в Тебе вийшли краще, ніж людина”. (Галя, 4 клас)

Коли читаєш ці рядки розсипається в попіл наївна і самонавіяння доросла уява про дитячу легковажність. По моїм спостереженням, нормальна доросла людина плаче, читаючи ці листи. Якщо хочете, ці сльози – критерій моральної зрілості й емоційної не омертвілості.

 Ми звикли розглядати родину як вогнище світу і любові, де людину оточують найближчі та дорогі люди. Однак, при більш детальному розгляді проблеми родини виявляється, що це не так. Родина все частіше нагадує театр військових дій, арену запеклих суперечок, взаємних обвинувачень і погроз, нерідко доходить і до застосування фізичної сили. Довгий час вважалося: усе це справи делікатні, внутрішні - сімейні... Але занадто тяжкі і великі наслідки такого насильства. Занадто широко і глибоко вони відзиваються на долях дорослих і дітей, щоб це могло залишатися "приватною справою”... Чисельність дітей, що проживають у родинах різного рівня неблагополуччя невідоме, однак є підстави думати, що вона велика.

 Внаслідок збільшення числа розлучень велика кількість дітей щорічно залишаються без одного із батьків. Постійно росте число позовів про позбавлення батьківських прав. Результати вибіркових досліджень показують, що останнім часом велике поширення одержало внутрісімейне насильство, в тому числі і сексуальне. Багато дітей йдуть з дому і стають безпритульними. Одна справа, коли безпритульному 16 - 18 років, тобто він у стані сам приймати рішення та оцінювати свої вчинки. І зовсім інше, коли батьки п'ють безпробудно, самі бродяжать і дитина надана сама собі.

 Чи хоче він жити на вулиці, ночувати де прийдеться, чи красти та жебракувати, щоб не вмерти з голоду? Звичайно ні.

 Ми говоримо про дітей з неблагополучних родин, тобто про те, що трапляється з дитиною коли вона проживає в неблагополучній родині. А що таке неблагополучна родина? Односкладово відповісти неможливо. Адже все в світі відносно - і благополуччя і неблагополуччя стосовно дитини. Але діти всі різні: одні більш терплячі, інші ранимі, а іншим все байдуже, нічим їх не проймеш. Але всі реагують на проблему по своєму.
Отже, говорячи про дитину з неблагополучної родини постають питання:
 - Що таке неблагополучна родина?
 - За якими критеріями визначається рівень неблагополуччя в родині (моральний, економічних тощо)?
- Які бувають діти зі своїми психологічними і психопатологічними проблемами, реагуючи на сімейне неблагополуччя?
- Як відбивається сімейне неблагополуччя на дитині, яка схильна до загостреного реагування на різноманітні несприятливі фактори.
- Як "хвора” дитина може порушувати спокій родини, викликати у батьків роздратування, злість, нетерплячість і т.д. тобто перетворювати родину в неблагополучну, а остання у свою чергу може ще більше збільшувати розлад психічного стану дитини?
- Що повинен робити соціальний педагог, щоб допомогти дитині, адже вона не винна, що проживає в неблагополучній родині?

Неблагополучна родина для дитини - це не синонім антисоціальної чи асоціальної родини. Існує безліч родин, про які нічого поганого не скажеш з формальної точки зору, але проте для даної дитини ця родина є неблагополучною. Однак, у більшості випадків поняття неблагополучної родини може виникнути лише в співвідношенні з конкретною дитиною, на кого це неблагополуччя діє. Різні бувають родини, різні трапляються діти, так що тільки система відносин "родина - дитина” має право розглядатися як благополучна чи неблагополучна.

Родина може бути неповною. Може бути повною, але із суперечливим вихованням чи з вихованням, що придушує дитини і т. п. Часом неповна родина більш корисна для дитини, чим неповноцінна, хоча і повна (скажемо батько п'є, тероризує родину, потім нарешті він йде з родини, родина зітхає з полегшенням). Зустрічаються зовні гарні відносини в родині, але батьки, надмірно зайняті своїми виробничими справами, мало уваги приділяють дитині, - це теж може приводити до наслідків для ранимої душі маленької людини.

 Розлучення також впливають на дитину. Батьки розлучаються і не задумуються над долею дітей, над їхнім зіпсованим дитинством і життям. Виростуть діти і, пам'ятаючи, як поводилися батьки, продовжать їхній шлях. Чи стануть циніками, чи самотніми, чи ще якими-не будь, але в будь-якому випадку - нещасливими.

 Дефекти виховання - це є найперший і найголовніший показник неблагополучної родини. Ні матеріальні, ні побутові, ні престижні показники не характеризують ступінь благополуччя чи неблагополуччя родини - тільки відношення до дитини.

 Неблагополуччя в родині того чи іншого ступеня практично завжди веде до неблагополуччя психічного розвитку дитини. Не в змісті психічного розладу чи якихось інших порушень, допустимо, інтелекту, а в змісті дисгармонії дозрівання емоційно-вольової сфери, тобто переважно характеру людини. А який характер, такі і взаємини людини з іншими людьми, таке і його щастя.

Одним із самих могутніх несприятливих факторів, які руйнують не тільки родину, але й рівновагу дитини є пияцтво батьків. Воно може виявитися раковим для дитини не тільки в момент зачаття плоду, під час вагітності, але і протягом усього життя дитини. Через це лиховісне явище дитина засвоює кепські приклади, виникає вагалі відсутність усякого виховання, через це діти позбавляються батьків і попадають у дитячі будинки, притулки, інтернатні заклади тощо.

 Батьки, які пиячать уподібнюють собі дітей і підлітків, що у силу своєї незрілості не можуть протистояти пагубним традиціям. Пияцтво - причина багатьох неврозів і порушень у поведінці усіх членів родини того хто пиячить. У числі випадків різні психічні розлади в дітей викликаються пияцтвом батьків, їхньою соціальною деградацією, хуліганством, поганим самоконтролем. Якщо через п'яниць - батьків діти стають невротиками, то від п'яниць - матерів часто народжуються розумово-неповноцінні діти.

Джерело: http://www.alexkorman.com
Категорія: Психологія дитинства | Додав: Татіка (30-Січ-2010)
Переглядів: 2904 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту

  • "НАШІ ДІТКИ" © 2024