21 червня 1971 року археолог і поет Б.Мозолевський знайшов скіфську пектораль. Коли про це відкриття дізналися в світі, довго не могли повірити в реальність знахідки. Жаль, звичайно, що зоряна година життя Бориса Мозолевського наступила в час, коли його Вітчизна ще була під московською імперською парасолею. Колеги з півночі пригасили хвилю захоплення й цікавості до української пекторалі, що була народилася в різних куточках планети. Слава Богу, що найцінніша археологічна знахідка XX ст. залишилася в Києві. Адже досі зберігаються в Москві та Петербурзі інші скарби українського степу — золотий гребінь з кургану Солоха, срібні чаші з Гайманової могили і надії на повернення їх в Україну немає. Як і багатьох інших скіфських та сарматських знахідок.

Що ж являє собою пектораль? Вона виготовлена із золота високої проби, має чистий сонячний колір. Зображення, які вона принесла нам з гли-бини віків, розділяються на три яруси: так званий тваринний, рослинний і сцени з життя скіфів. Спеціалісти вважають, що загальна тема сюжетів — буяння весни, іншими словами, — прихід нового року. Адже в сиву давнину новий рік розпочинався не 1 січня, а у весняне рівнодення.

Взагалі, про пектораль сьогодні написано так багато, що часто автори твердять про одне й те саме цілком взаємовиключні речі. Не будемо вступати в дискусію, а спробуймо самі осмислити зміст пекторалі і значення цієї знахідки для нашої історії. Найперше, унікальна знахідка є матеріальним підтвердженням того, що наш край завжди мав тяжіння на захід, а не на схід. Хто б не поселявся в українських степах, всі ці народи осмислювали себе як європейці. Сам Б.Мозолевський назвав пектораль витвором скіфо-античного або греко-скіфського мистецтва. Поселення на берегах Дніпра, їх мешканці перебували під впливом античної культури. Це був односторонній вплив чи взаємний? Швидше всього взаємний. Адже потомки скіфів та сусідніх з ними степових народів під керівництвом Аттили пізніше фактично володіли всією Європою аж до середини п'ятого століття. Після перемоги на Каталунських полях — рівнині в південно-східній Франції, європейські народи звільнилися із залежності від держави Аттили. На руїнах останньої почала підніматися Русь Київська — прабатьківщина України. Отже, пектораль, ос¬мислення її змісту — праця на майбутнє. Хоча вже й сьогодні є цікаві дослідження істориків, мистецтвознавців, філологів. В Україні ще є сотні курганів, кожен з них "мов книга не лише про велику і непросту історію народів, але й про конкретне життя конкретної людини", як писав Борис Мозолевський, котрому, очевидно, й пощастило розгорнути найцікавішу з них.

"Поемою золотого сонячного сяйва" назвав пектораль Олесь Гончар.
...Який щедрий світ української культури! І сягає він у глибоку давнину. З'єднаймо ж ці часто пунктирні зв'язки в єдине ціле, і постане перед нами Великий Храм Духовності, в якому гідне місце займає й знайдена Борисом Мозолевським пектораль.