| Татіка | Дата: Пн, 24-Сер-2009, 18:01 | Повідомлення # 1 |
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| ...  Не знаю, скільки можна, та я вже сама втомилась сперечатись в консультації який у мене термін, хай буде по вашому 38.
Чоловік вже 2 залишався на ложні схватки дома. Настьона кожен день кричить Лізка виходь! Смішно дивитись, як вона розмовляє з пузиком, через пупок... І чому називає Лізою? Скільки казали, що буде братик, а вона все одно Лізає. Ой бешкетливий братик буде, он як гарцює на поклик сестрички.
-16.04, ой Юрочка,  сонечко в селі польську Пасху святкують, поїхали благаю! Ні ти що ніякого села, ще родиш там. Ну прше, бо не буду народжувати поки шинку не скуштую. Ну ладно поїхали... В селі так гарно і спокійно. Всі дивляться такими великими очима чого мол приїхала, давай в пологовий будинок дуй повитухами бути не хочемо. Чоловік питає чого шинку не їм, а я хочу, а не можу. Настя, як завжди зі своїм виходь пристає...
-17.04. Вечір. Чоловік прийшов з роботи, а я на кінець рішалась на ту шинку...
-18.04. 5.30-ранку. Юра, у мене живіт зник! Ні дурочка то приснилось. Тані я його не чую... Мабуть буду знову дзвонити на роботу, що ти народжуєш(вкотре вже).
Таки народжую, схватки почали частішати. Я все на довше розміщалась на пологовому м’ячику. Він як островок спасіння, сядеш і усе затихає... Мене, ще ванна розслабляла і масаж з кремом. Чоловікові довелось мене змазати усю з ніг до голови.
В 17.00 чоловік таки вговорив мене, що пора їхати до пологового будинку.
В приймальному відділенні сиділа молоденька медсестра, яка подзвонила по мобільнику і з відділення спустився лікар... Боже знову мужик, та ще й якийсь молодий. Під опити мене знову направляють!  Ну цього разу буду кричати, щоб тільки не забули про мене. А то в нього , мабуть взагалі вітер в голові!!!:aaa:
Лікар, був на диво уважний і терплячий. Подивився мене, відразу відмітивши, що у мене сильна ерозія і молочниця, а в обмінній карті це не зазначено. Сказав, що плід, як для написаного терміну завеликий і лежить трішки неправильно(бочком), але все буде добре пішли на верх. Я пленталась за ним вслід рахуючи чи то період між схватками чи сходинки під ногами і попутно вітаючись з персоналом, який мене впізнав...
В перед пологовій палаті лише одна жіночка, біля неї очкаста лікар – акушер(Боже краще молодий пацан чим сліпа тітка) Молодий і симпатичний! Ой про, що я думаю збоченка, коли такі болючі схватки...Ні кричати поки не буду, а то передасть мене тій...
Та, виявилась родичкою мого акушера з консультації і весь час мене доставала, цим. От як прийде лікар, то ти будеш п’ятий кут шукати, за те, що до консультації так рідко ходила... Все її жінка родила! Як мені від неї відкараскатись і чому я ще не народжую і води не відходять?
Ведуть в оглядову. Подивились і кажуть, що погано розкривається шийка. Необхідно стимулювати! Я перелякана та слова лікаря звучать переконливо.
21.30- мені зробили фон, поставили крапельницю і залишили на хвилину в спокої.  Ой, як боляче!!! Краще стоячи, так хоч терпіти можна. І дитя таке неспокійне, весь живіт ходуном ходе!!!
22.00 – прийшов лікар, сів на ліжко і каже, що тепер він не відійде від мене пора продвигатись в перед...Які страшні і болючі потуги, я полу криком прошу ввести мені обезболююче. Він переконує, що не потрібно і щоб не кричала і берегла сили. Його намагання проколоти пузир, увінчались успіхом з 4 разу(таким неспокійним було дитятко). Коли витекли води, то він зауважив те, що вони зеленого кольору , а тому дитя швидше за все переношене, а не на 38 тижні як написано..БОЖЕ ЯКИЙ БІЛЬ СИЛ БІЛЬШЕ НЕМА і чому дитя так вертиться.
Не знаю скільки часу пройшло в такому двобої лікаря та немовляти та на кінець я почула...вставай по маленьку далі будеш в пологовій залі...ще трішки...
Я ледь туди дійшла, потуги здавалось були безкінечними, зате сил на крик уже не було, тому був чутний тільки тихий і спокійний голос лікаря...
Все я на кріслі!!! Акушерка з лікарем просять не тужитись, без їх команди, бо при такій ерозії можу дуже сильно порватись... Одна спроба, інша, підходить до обличчя лікар, затуляє ніс своїми руками, ліктем спирається на живіт...і ось і голівка, ще раз і... 23.55 ...боже я народила!!!
Хто там, хто???! – Дівчинка у вас та ще й яка щоката!!! Дівчинка, як класно, що дівчинка. А хлопчик? Лікар розплився в усмішці. Смішна ти, казала, що дома є дівчинка уже і тут радієш безмежно. А що якби був козак то не раділа ? – Раділа, та власне козак і мав народитись!!!
Лізка ВИХОДЬ говорила Настьона, і звідки вона знала?
Лікар подивився після народження дитячого місця і виявив, що все просто чудово. Ні розривів, ні ссадин. От який я молодець! І ти молодець, не знаю, як ти могла таку дитину при такій ерозії і без розривів народити?
До речі дівчинка народилась 4200 і 56см. Вітаю з маленькою непосидою!!!
...Він такий, хороший! Відповідає, ще на незадані мною питання, а я так про нього думала спочатку...
До речі коли записувати 18 чи 19? Ну звісно ж 18, яка різниця, що то було 23.55. Дзвоню папіку нашому вітаю, кажу, що таки Ліза народилась, а він мені, що знав ввесь час і не вірив ніяким УЗІ
Через дві години, нас із донею перевезли до палати, де ми провели наші перші 3 дні разом. Виписали нас на Пасху. Лікар приходив по декілька раз на день. Виявилось він заввідділенням. Перед випискою він залишив мені свій телефон на всяк випадок. Ми і досі спілкуємось. Багато в чому, отримала від нього підтримку...
А головне, безмежно вдячна за моє Лізенятко! Спасибі Вам Володимир Петрович за усе! А найголовніше, за відчуту радість МАТЕРИНСТВА!!!
Ось такі вони мої другі пологи. Тепер і не віриться, що дитя колись було в пузику
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Оленка | Дата: Пт, 11-Вер-2009, 12:42 | Повідомлення # 2 |
Зародок
Группа: Модератори
Повідомлень: 15
Статус: Offline
| Дуже гарна і весела розповідь. Хай росте здоровенька твоя доня.
|
| |
| |
