Вірші - Сторінка 6 - Форум
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСб, 10-Гру-2016, 14:42

НАШІ ДІТКИ

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 6 з 9«12456789»
Форум » ВСЯКЕ - РІЗНЕ » Кіно, серіали, книги, журнали, музика » Вірші (куточок поета)
Вірші
ТатікаДата: Пт, 21-Тра-2010, 19:11 | Повідомлення # 76
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Лізуня, Настенька - дві маминих краплинки
Прекрасні донечки, улюблені дитинки.
Такі чарівні , ніжні загадкові
Прекрасні юні леді світанкові

В ваш веселковий сон, мої малятка,
Напевно, заблукали янголятка.
Ви, оченьки відкривши, усміхнулись,
Щось муркнули і знову в сон майнули.

Такі були ті усмішки щасливі,
Аж у душі минула смутку злива,
Мої дитятка, зорі світанкові,
Для вас обох я, й моє життя казкове.

Ви простягнули рученьки-долоньки:
Милуйтесь, мамо, пальчиками доньки,
А потім покривились вередливо:
Хвали ти нас, кажи, що ми красиві!

Схоплю я вас в обійми, закружляю,
Сміятимемось разом, я вже знаю.
Солодкі донечки, промінчики маленькі,
Мої царівни - крихітки гарненькі!


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пт, 21-Тра-2010, 19:33 | Повідомлення # 77
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Бринить струна осіннього проміння,
Засмагле листя на вітрах дзвенить.
А час летить в прийдешні покоління,
Його й на мить не можна зупинить.

Легкий вітрець торкає серця струни,
В душі багряно осінь догора.
Ми вчора ще були з тобою юні –
Сьогодні вже на скронях срібло гра.

Та прожиті літа не стануть тліном,
Не ятрить серця гострий смуток-щем.
Хай час летить в прийдешні покоління –
Ми в світ оцей повернемось іще.

Народимось намистечком калини,
Краплиною ранкової роси,
Фіалкою і листом тополиним,
Щоб рідний край не згаснув без краси.


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 24-Тра-2010, 08:33 | Повідомлення # 78
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Улыбка женщины-поэма
Её вовек не дописать
Без доказательств теорема
Её вовек не разгадать

Улыбка женщины -признанье
В любви ,в желанье , красоте...
Кому признанье в наказанье
Кому даёт полет мечте

Улыбка женщины-надежда
На доброту и красоту
Не отравляй её невежда
Не то гореть тебе в аду

Улыбка женщины -цветенье
Сорвал-и нету красоты
Пусть будет чаще то смятенье
Когда мы дарим ей цветы

Улыбка женщины-звезда
Огонь зари и жизни новой
Пока блестят её глаза
Нет будней тусклых и суровых


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 24-Тра-2010, 08:33 | Повідомлення # 79
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Старый альбом...
Фотографии милые,
Вспомним...
Какие мы были красивые...
Юность ушедшая
Здесь задержалась...
Нет ничего...
Только память осталась...
Годы промчались,
Как кони ретивые,
Юные...Быстрые...Неповторимые...
Вот уж виски
Сединой запорошены...
Гостьей нежданной,
Гостьей непрошенной.
Старый альбом...Фотографии милые,
Мы и сегодня очень красивые


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 24-Тра-2010, 08:46 | Повідомлення # 80
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Коли сумно тобі - посміxнись!
Коли біль на душі - поділись!
Коли радість навколо - радій!
Коли друг зажуривсь - пожалій!
Коли серце коxає - неxай!
Коли щастя немає - бажай!
Коли любиш когось - не мовчи!
Коли важко тобі - закричи!
Коли жити не хочеш - терпи!
Коли крила розкрились - лети!
Коли ворог образив - пробач!
Коли горе спіткало - поплач!
Коли щастя зумієш знайти,
ПОСТАРАЙСЯ ЙОГО ЗБЕРЕГТИ.


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 24-Тра-2010, 08:48 | Повідомлення # 81
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Я... свяжу тебе жизнь...
Из пушистых мохеровых ниток...
Я... свяжу тебе жизнь...
Не солгу ни единой петли...
Я... свяжу тебе жизнь...
Где... узором по полю молитвы...
Пожелания счастья...
В лучах... настоящей любви...
Я... свяжу тебе жизнь...
Из веселой меланжевой пряжи...
Я... свяжу тебе жизнь...
И потом... от души подарю...
Где... я нитки беру?
Никому... никогда... не признаюсь...
Чтоб... связать... тебе жизнь...
Я... тайком распускаю... свою..


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 31-Тра-2010, 21:45 | Повідомлення # 82
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Проза життя

Десь-колись, в якійсь країні,
Під небом ніжно-голубим,
Зустрілись тихо дві людини,
Зустрілись й просто розійшлись.
Розійшлись, щоб стрічати світанки
З некоханими десь у пітьмі.
Розійшлись, щоб довіку обманки
Витирали їм сльози рясні.
І так проживуть вони щиро
Обмануте ними життя
Й забудуть вони про те диво,
Про світле й палке почуття.

Та в світі любов не вмирає,
Не згаситься градом образ,
Мов пагон вона проростає
Та тягнеться з подивом час.
І знову зустрінуться двоє
Під небом таким голубим,
І сонцем розіллється море...
Зустріньтеся, щоби зійтись!!!


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 31-Тра-2010, 21:45 | Повідомлення # 83
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Я зітру тебе з пам`яті

Я зітру тебе з пам`яті,
Наче гумкою з зошиту.
Бо кохання без радості,
Залишилось без попиту.

Із уламками в серденьку,
Не складу я мозаїку.
Ні до чого всі звернення,
Моя доля без заліку…

*****************************************************************************
Застиглі думки у печальних очах,
Косметика все не сховає.
Якесь бажевілля у вічних думках,
Хтось йде, а хтось просто чекає.
Ти віриш у казку, ти віриш у сни,
Сидиш і тихенько читаєш.
Твоєї немає ні в чому вини
Ти просто банально кохаєш.
В руках твоїх теплих, солоних від сліз,
Знайшла місце кава гаряча.
У серці лишився маленький поріз
І ніжна уява дитяча...

********************************************************************************
*
Пісня сумна, божевільні тривоги,
Кава гірка, розійшлися дороги…
Промені сонця надію дарують,
Ти не одна, тебе друзі рятують.

Ліжко м`яке, та чомусь знов не спиться,
Раптом тобі, знову сон той насниться,
Тихо в такт пісні, прошепчеш слова
Від них у самої болить голова.

Кнопки гарячі, мобільний вже сів
Очі, не плачте, стільки разів!
Пісня сумна, не дає, лише просить
Ти не одна, поспівали і досить.

********************************************
Я - не я, і доля - не моя.

Я - не я, і доля - не моя.
Відчуваю дискомфорт від ліхтаря,
Темрява заполонила душу,
І не маю сил кордони рушить.

Я давно з дистанції зійшла,
Та не діє трансфер на життя,
Усе в пам’яті запорошилось пилом,
Сірістю себе занапастила.

Щоб змінити, де узяти подих?
Щоб зіграти, хто напише ноти?
Як сомнамбула ходжу на краю леза,
Витікає, як вода, безмежжя.

Серце втиснуте у атомічний світ,
Всесвіт в ньому не лишає слід.
Диво нас лякає за межею,
Та ніхто не знає що ж за нею!

*******************************************************
Сонет самотності

Вбивай мене повільно до кінця
І не дивися на усмішку звичну -
Вона минає. А ти будеш вічно
Підкравшись, проникати у серця.

З тобою не зрівнятися мені
Умінням розривати на частини
І додавати відчуття провини.
Ти у душі. Ти на самому дні,

І глибше не лишилось відчуття.
Летить твоє відлуння пустотою,
Все навкруги пронизане тобою.
Самотність - ти і є моє життя,

Ти моя радість і моя печаль.
Тебе люблю? Ненавиджу! На жаль...

*********************************************************
Не забудеш

Ти мене не забудеш ніколи...
Я прийду то весною, то літом.
Я прийду, наче квіт матіоли,
Повернуся з вишневим я цвітом...

Ти вдихатимеш запах весняний,
Шаленітимеш, наче від щастя.
Зрозумієш, що я ще кохана,
Не тобою, але це на краще...

Ти шукатимеш в натовпі погляд,
Що уже не впивається болем,
І тебе обпече тихий спогад -
Я твоєю не буду ніколи...


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 31-Тра-2010, 21:47 | Повідомлення # 84
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Cудили Совість

Судили Совість
У однім суді.
Зібрались всі..,
Бо так вона хотіла.
Й сиділи всі у кріслах,
Як німі.
Дивились.
І вона заговорила.

Заговорила палко,
Так, як є.
Що і не всі про це
Хотіли чути.
Отож - закрили
Двері у фойє,
Закрили вікна
На залізні пута.

І слухали.
Дивились в очі їй.
Й ніхто не знає,
Що в душі робилось,
Листали справи
Списаний сувій.
Хоча давно дійшли,
Про що тут велось.

Та Совість
Нагадала їм ще раз,
Не плакала,
Не билась з жалю в судні,
Не піднімала
Руки до небес
І не кричала:
«Хто ви, хто ви, судді!?»

Cудили Совість...
Так і в нас часом
Такі думки
Тривожні набігають,
Що хочеться
Весь світ винить кругом!
А винен сам.
Себе ти покараєш?


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 31-Тра-2010, 21:47 | Повідомлення # 85
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Я хочу описати твою вроду…
Мабуть, найбільше схожа ти з весною,
Та в'януть квіти і нема такого плоду,
Що міг би порівнятися з тобою.

Мабуть, найбільше схожа ти на літо…
Усе буяє, все стає рости.
От тільки пролісків улітку не зустріти.
Ех ні… І літо це не зовсім ти.

Мабуть, найбільше схожа ти на осінь...
Коли у золото вбираються дерева,
Коли дощі у вирій сміх відносять.
Ні! Ти не осінь… Ти ж завжди весела.

Мабуть, найбільше схожа ти на зиму…
На полотно холодного пейзажу,
Коли на землю опадають тони "гриму".
Та ні, ти ж гарна й так, без макіяжу…

Ну хто ж ти? Хто? І ручки твої білі…
Таких як ти ще не стрічав ніде.
Ти – все, що є. Ти – все в одному тілі.
Мабуть, тому я так люблю тебе!


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Ср, 28-Лип-2010, 14:29 | Повідомлення # 86
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
У ній щось є…
Напевне, то душа
Трохи збентежена від правди і реалій
Вона кудись,
Як завжди поспіша,
Іде у переходи і у далі.

У ній щось є…
В її ясних очах
Поети б написали слово “щирість”.
В ній паросток надії не зачах,
Не дивлячись на будні трохи сірі.

У ній щось є…
Незрима таїна.
Що в пам’ять урізається гранітом.
Як присмак від солодкого вина,
Коли набридла гіркість цього світу.
І це її відразу видає
Серед облич і поглядів квапливих.
Спинивши погляд, розумієш: в ній щось є..
Таке по справжньому просте і особливе


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Ср, 28-Лип-2010, 15:13 | Повідомлення # 87
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Родиться женщиной- невелика заслуга,
Куда важнее женщиною быть!
Не той, которая для лёгкого досуга,
А той, которую нельзя забыть!
Той самою, из "Чудного мгновенья",
Перед которой меркнут времена...
Она сама-любовь и вдохновенье,
Она сама и осень, и весна!
Её обидеть-грех неумолимый,
Душа её, как родничок без дна...
А если вдруг сорвётся с губ :"Любимый",
То не случайно,- клятва не нужна.
Такая станет для кого-то музой,
А для кого-то тропкой между скал...
"Ищите женщину", как говорят французы,
ЛЮБИТЕ женщину-
НАЧАЛО ВСЕХ НАЧАЛ


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Ср, 28-Лип-2010, 15:13 | Повідомлення # 88
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Она идёт по жизни невесомо,
Что есть душа на глаз и вес?
Она красива для знакомых,
Она сурова для повес.
Не взвесят чувства вздорные невежи
И не возвысят милость нежных рук,
А горизонты так безбрежны,
Что обрекают сомном мук.
Она горда, она сильна, она прелестна,
Но и хрупка, как полевой цветок,
Она девчонка и невеста,
И женщина,несущая восторг.
Понять других и быть непонятой другими,
Что может быть больнее доли сей?
Таков удел возможен для богини,
Но не для смертных с Искрою очей.
Она живет в ладу с собою,
Лелея душу, как дитя,
Судьбу не пестуя молвою,
Хранит свой крест для святочного дня.
Она идёт по жизни невесомо
С высоко поднятой главой
И прячет даже от знакомых
Сердечный груз с непонятой душой....


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Ср, 28-Лип-2010, 15:13 | Повідомлення # 89
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Я в этом мире не случайно,

Я для чего-нибудь пришла:

Смогла кому-нибудь свечами

Мир осветить моя душа.

Глотком воды была кому-то,

Кусочком хлеба, может быть,

И чьей-то жаждой встретить утро,

И чьей-то радостью любить.

Проходит жизнь, летит, как птица,

Не останавливаясь, мчит.

Бог дал мне жизнью насладиться

И болью смог меня учить.

Всего давалось полной мерой,

За всё Его благодарю!

Люблю,надеюсь, зрею, верю,

Вбираю счастье и дарю.


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Ср, 28-Лип-2010, 15:13 | Повідомлення # 90
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
Как много надо женщине!
Как мало….
Чтобы к груди прижали иногда,
Сказали : -дорогая, ты устала
И по щеке погладили слегка.
Как мало надо женщине!
Как много….
Вложить цветок в записку с парой строк,
Чтоб провожая в дальнюю дорогу,
Ты долго руки отпустить ее не мог.
Как много надо женщине!
Как мало….
В глазах влюбленных ты мудрец, герой!
И возведет тебя до пьедестала.
Сама придумала – любуется тобой.
Как мало надо женщине!
Как много…
Наивная, неосторожна, так проста.
И верит иногда тебе, как богу,
А на тебе и не было креста.
Как много надо женщине!
Как мало…
Чтобы лучился счастьем ее взгляд.
И что тебе нужна, она бы знала.
Она простит, пусть даже виноват…
Как мало надо женщине!
Как много…
И будет верить, обманувшись, и в ночи
Ее окно горит и ждет в тревоге,
А ты забыл, твой телефон молчит.
Как много надо женщине!
Как мало…
Оковы носит иногда случайных слов.
Доверчивая, нежная, святая ,
Имеющая право на любовь!


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
Форум » ВСЯКЕ - РІЗНЕ » Кіно, серіали, книги, журнали, музика » Вірші (куточок поета)
Сторінка 6 з 9«12456789»
Пошук:


"НАШІ ДІТКИ" © 2016