Я зітру тебе з пам`яті Я зітру тебе з пам`яті,
Наче гумкою з зошиту.
Бо кохання без радості,
Залишилось без попиту.
Із уламками в серденьку,
Не складу я мозаїку.
Ні до чого всі звернення,
Моя доля без заліку…
*****************************************************************************
Застиглі думки у печальних очах,
Косметика все не сховає.
Якесь бажевілля у вічних думках,
Хтось йде, а хтось просто чекає.
Ти віриш у казку, ти віриш у сни,
Сидиш і тихенько читаєш.
Твоєї немає ні в чому вини
Ти просто банально кохаєш.
В руках твоїх теплих, солоних від сліз,
Знайшла місце кава гаряча.
У серці лишився маленький поріз
І ніжна уява дитяча...
********************************************************************************
*
Пісня сумна, божевільні тривоги,
Кава гірка, розійшлися дороги…
Промені сонця надію дарують,
Ти не одна, тебе друзі рятують.
Ліжко м`яке, та чомусь знов не спиться,
Раптом тобі, знову сон той насниться,
Тихо в такт пісні, прошепчеш слова
Від них у самої болить голова.
Кнопки гарячі, мобільний вже сів
Очі, не плачте, стільки разів!
Пісня сумна, не дає, лише просить
Ти не одна, поспівали і досить.
********************************************
Я - не я, і доля - не моя.
Я - не я, і доля - не моя.
Відчуваю дискомфорт від ліхтаря,
Темрява заполонила душу,
І не маю сил кордони рушить.
Я давно з дистанції зійшла,
Та не діє трансфер на життя,
Усе в пам’яті запорошилось пилом,
Сірістю себе занапастила.
Щоб змінити, де узяти подих?
Щоб зіграти, хто напише ноти?
Як сомнамбула ходжу на краю леза,
Витікає, як вода, безмежжя.
Серце втиснуте у атомічний світ,
Всесвіт в ньому не лишає слід.
Диво нас лякає за межею,
Та ніхто не знає що ж за нею!
*******************************************************
Сонет самотності
Вбивай мене повільно до кінця
І не дивися на усмішку звичну -
Вона минає. А ти будеш вічно
Підкравшись, проникати у серця.
З тобою не зрівнятися мені
Умінням розривати на частини
І додавати відчуття провини.
Ти у душі. Ти на самому дні,
І глибше не лишилось відчуття.
Летить твоє відлуння пустотою,
Все навкруги пронизане тобою.
Самотність - ти і є моє життя,
Ти моя радість і моя печаль.
Тебе люблю? Ненавиджу! На жаль...
*********************************************************
Не забудеш
Ти мене не забудеш ніколи...
Я прийду то весною, то літом.
Я прийду, наче квіт матіоли,
Повернуся з вишневим я цвітом...
Ти вдихатимеш запах весняний,
Шаленітимеш, наче від щастя.
Зрозумієш, що я ще кохана,
Не тобою, але це на краще...
Ти шукатимеш в натовпі погляд,
Що уже не впивається болем,
І тебе обпече тихий спогад -
Я твоєю не буду ніколи...