| Оленка | Дата: Пт, 11-Вер-2009, 12:36 | Повідомлення # 1 |
Зародок
Группа: Модератори
Повідомлень: 15
Статус: Offline
| Ось уже й нашій донечці 2 рочки минуло. Мабуть треба задумуватися над тим, що було б добре «купити» для неї братика. Так я начиталася , коли треба зачинати хлопчика і за китайський календарем у лютому місяці ми «працюємо» над синочком. Як плануємо, так і стається. Я завагітніла. Чоловік дуже радий, адже думає, що скоро я народжу йому сина - Андрійка. А я, маючи уже донечку, чомусь у собі уявляла лише дівчинку.
Вагітність проходила нормально. Я працювала.
На 20 тижні ми пішли на УЗД. А лікар питає, чи у нас вже є діти. Я кажу - так. А хто у вас. Відповідаю, що є вже донечка. А вона каже, що у животику також дівчинка. Я була така рада цій новині, тому що у глубині душі хотіла ще дівчинку. Чоловік також не дуже розтроївся, дівчинка, то дівчинка. Тепер ми стали до неї звертатися Катруся.
ПДР - 12 листопада 2006року.
13 листопада я на прийомі у лікаря. Вона мені порадила лягти у лікарню, написала направлення. Я в лікарню лягати категорично відмовилась. Почуваюсь нормально, пологи другі, до лікарні 10 хв. ходьби. Страху ніякого не було, Навпаки, звідкись взялася впевненність і сила. Тим часом вдома все як завжди. Я прибралася по хаті, наготувала їсти, і т д.
14 листопада я в очікуванні переймів. А їх немає. Самопочуття чудове. Я спокійна. Ввечорі я прийняла душ, ( побрилася я вже раніше). Було якесь відчуття, що народжу у середу. Але сьогодні вівторок, вже вечір, а мені нормально. В ночі в 2 год. я прокинулась від якоісь слабенької болі знизу живота. Далі знову біль. Ой , невже це перейми?? Так, справді ця біль повторялася кожні 15 хв. Ну все .сон зник. Бужу чоловіка. Він в шоці. (такий смішний спросоння). Розбудила маму (вона живе з нами). Надворі ніч. Ми вирішили викликати швидку. Перейми повторювалися кожні 10 хв.
Я сиджу у вітальні. Зібрана і Абсолютно спокійна. Якась така впевненість у собі зявилася. А у дома всі нервують. Я вирішила що поїду у лікарню сама, чоловік, мама і донька залишаться вдома. Чекатимуть. Швидка мене доставила до пологового будинку. Там мене прийняла медсестра і сказала що за ніч я третя хто надумав рожать. Там я перевдягнулася . Чекаю на клізму(я з нею знайома і дуже її боялася і нехотіла), а медсестра каже що клізми не буде! Ну я звичайно задоволена, але думала що її зроблять потім. Поселили мене у передродовій. Там ще одна жіночка.
Прийшов лікар і подивився і сказала , що відкриття на три пальці, що ранком буду народжувати. На годиннику 4 години. Я прийшла в палату і ми з іншою роженицею дуже весело розбалакались. Час йшов швидше і на дворі почало розвиднятися. Перейми почались більш болючіші кожні 8 хв. Розмовляючи я стримуюсь від болю, а моя співрозмовниця перейми почала відчувати рідше і слабше. Далі я вже мовчки терпіла біль і молилася на образ Діві Марії, який висів над моїм ліжком.
9 год. Прийшла завідуюча будинком. Подивившись мене на кріслі вона проколола міхур і тоді вибігло багато води. Вона обмочила завідуючу і лікаря. Колір був нормальний , води чисті.
- Готуйся, через пів години родиш!! - сказала лікар.
Нарешті прийшов цей час.!!!!! Я готова!!!!!!
Повернувшись в палату я відразу відчула потуги. Вони були досить сильні і я не могла їх контролювати. Почала кликати акушерку. Акушерка здивувалася швидкому перебігу подій. І я побачила як шводко всі забігали, готуючи родзал. Акушерка сказала роздягнутися. Я скинула сорочку і голою перейшла у родзал.Там на мене надягнули сорочку і бахіли з "родового пакету" , шапочку з нього надягнула собі на голову акушерка. Потуги були хороші.
9.30 Я у родзалі. Потуги настільки сильні що я вже зовсім знесилена. Це все відбувається без мого усвідомлення. Я просто підкоряюся свому тілу. А воно старається, напружується і нарешті випускає з себе частинку мене самої. Це моя донечка. Моя кровинка.
9.40 У мене на животі лежить донечка. Вона така чорненька, волосячко довге і стерчить біля вушок. А із за щічок ледь відкриваються оченятка. Вона така гарнюня. І у мене зявляється відчуття що я народила видатну людину. (незнаю чому так подумала. а вдома я помітила на поясниці родиму плямку у вигляді тризуба)
Дитинку помили одягнули і поклали поруч на столі. Вона важила 4.330 кг. І була 52 см. При пологах я розірвалася, тому наклали шви. Але боляче вже не було. Я була така щаслива. Я так дякувала Діві Марії за донечку, за мою Катрусю.
Акушерка принесла мобільний і я позвонила до чоловіка . Він дякував і був настільки вражений що бракувало слів. І лише потім ми поговорили нормально коли спали емоції.
Яка це велика радість, яке щастя мати дитинку. І всі болі вмить забулися і я знову готова до всього, що приготувало мені життя.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Пт, 11-Вер-2009, 12:53 | Повідомлення # 2 |
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Вітаю тебе!!! Нехай доня росте здоровенькою і кожного дня тішить своїх батьків!!! І для сестрички нехай буде кращим другом
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
