|
Вірші
|
|
| Татіка | Дата: Чт, 11-Лис-2010, 12:04 | Повідомлення # 106 |
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| ПРО МАМУ Чтобы правильно расти -
Надо маму завести,
Мама очень зверь полезный,
Лучше прямо не найти! Если ты захочешь кушать -
Надо просто заорать,
Прибегает мама тут же,
Будет сиську предлагать В сиське просто и легко
Возникает молоко,
Стоит только присосаться -
Прямо в рот течет рекой. Если ты поел немало,
Но еще не хочешь спать,
Чтобы мама не скучала,
Можно снова заорать - Мама на руки возьмет,
Мама песенку споет,
Мама сказочку расскажет,
Спляшет, мячик принесет! Если спать захочешь все же -
Нужно с мамой рядом лечь,
Пусть поспит немножко тоже -
Маму надобно беречь. К боку теплому прижмись,
Сладко-сладко потянись,
Перед сном, что мама рядом,
непременно убедись! Если ты глаза откроешь
И увидишь - мамы нет,
Ты, конечно, рев устроишь,
Развопишься на весь свет Прибежит она бегом,
Истекая молоком
Мама - зверь домашний очень,
Не уходит далеко. Хочешь быть счастливым самым -
Значит, слушай мой совет -
Заводи скорее маму,
Лучше мамы зверя нет!
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Нд, 21-Лис-2010, 18:27 | Повідомлення # 107 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Матусю, схаменись! Я ще не бачив сонця!
Не чув пташок і квітів не збирав!
Я не сидів у дощ біля віконця
І ручками тебе не обіймав! Гадаєш, я нічого не відчую?
Бо я маленький згусточок в тобі?
Якби ж ти тільки знала - я все чую!
Я так боюсь! Куди ж втекти мені? Хтось скаже, що на все є Божа воля,
Що має бути - те не омине.
Невже така сумна у мене доля,
Що люблю ту, яка за мить уб"є мене? Можливо, мною будеш ти пишатись,
Бо я важливе зроблю відкриття!
Рідненька, ти почала вже вагатись?
На ниточці висить моє життя! А може,буду просто добрим сином
Й на старості подам тобі води.
Якби я міг, то став би на коліна:
"Матусю, не роби мені біди!" Адже у тебе стільки сили й волі,
І ласки, і кохання, і тепла.
Як добре нам було б удвох!!!
Доволі! Розмріявся!
А ти ще ж рішення не прийняла... Лиш ти одна, мабуть, сьоьгодні знаєш
Народжусь я,чи піду в забуття.
А я тремчу, чекаю... і благаю:
"МАТУСЮ, ЗБЕРЕЖИ МОЄ ЖИТТЯ!"
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Нд, 21-Лис-2010, 18:31 | Повідомлення # 108 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| ..А озирнулась - ніби й не жила.
Буяло літо в серці - розквітала,
Цей луг і гай у себе я вбирала
І вітер легко так приборкати могла.
Прийшла пора дітей - нема спокою.
Та ще жила надія молода на те,
Що, ніби з джерела вода,
Заб'є колишня сила, як весною.
Ось тільки лиш куплю дочці квартиру,
Та гроші заплачу за навчання,
Яке синочок з раннього рання
Просиджує за чаркою,
А потім, й сама, дасть Бог,
Для себе поживу...
Усе зробила, вивчила дітей,
Аж зирк у шибку - осінь почепилась
На яблуню стару і заходилась
Стирати з пам'яті сліди стрімких ідей,
Які завжди жили в моєму серці.
Залишила лиш зачіпку малу:
Вже як батьків догляну, поживу
Й сама, дасть Бог, для себе.
Не стало тата. Маму ж хворобливу
Я доглядала, поки листопад
Не оголив вже зовсім рідний сад,
Й осінній дощ не перейшов у сніжну зливу.
А озирнулась - ніби й не жила!
Тоді лиш зрозуміла, що прожила
Таке життя, яке наворожила
Людині кожній Доля - вища сила,
Яка поводарем мені була.
Нехай тепер онуки вітер ловлять
І розквітають, поки молоді.
Хай діти у щоденному труді
Батькам їх сили втрачені відроблять.
Але я хочу, щоб, до фінішу дійшовши,
Вони раптово з болем не відчули,
Що їх роки намарне промайнули,
Бо істину на старті десь забули,
Або ж пожить забули, поспішивши.
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Нд, 21-Лис-2010, 21:23 | Повідомлення # 109 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| ПРО НАС
Любов жива у нас з тобою,
Гуляли сніжною зимою,
Ішли по вулиці щасливі,
Ще зовсім юні і красиві.
У парі добре,ми це знали
І ранок разом зустрічали,
Були хорошими стосунки,
Розмови теплі,поцілунки.
Весною квіти дарував,
Тебе ласкаво обнімав.
Високо в небі зорі ясні
Недовго сяяли і гасли.
Пливли у човнику рікою,
Заснули тихо під вербою.
І схожий сон приснився нам,
Що ми заходимо у храм.
У ньому тиша,світло ясне,
Палає свічка і не гасне.
І гарний ангел нам сказав:
ПОБУДЬТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ.......
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Нд, 21-Лис-2010, 21:24 | Повідомлення # 110 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| ''Л І Р И К А''
Де рій бджолиний, біля тину,
Вербових китиць наместини,
Де звив гніздо собі лелека,
Поривом вітру, із далека,
Наге та ніжне, як було,
До нас ,кохання принесло.
Воно летіло і співало,
У губи ніжно цілувало,
До серця міцно пригортало
І обіцяло.., обіцяло.
Весняним цвітом все буяло,
І те кохання зрад не знало,
Допоки із міцних оков,
На волю вибралась любов.
-''Я на цім світі головніша,
Я більш глибока, я щиріша,
Я зріла...''
І розказати захотіла,
Кого й коли вона любила.
Відкрила серце й душу в полі,
Там усього було доволі:
Любов до моря, до родини,
До гір високих і до Батьківщини,
Та ніжно посміхнулося кохання:
''-Але любов не може бути рання,
Коли весна і молодії люди,
Вдихають запахи її на повні груди,
І цілу ніч, до самого світання,
В очах не згасне ніжне хвилювання,
Коли єство затьмарює бажання,
У нашім краї називається - кохання.
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Нд, 21-Лис-2010, 21:25 | Повідомлення # 111 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Не все так легко у житті,як нам здається,
Не може бути так завжди,як хочем ми.
І радість,сварки й сльзи,-все стається,
Життя прожити-поле перейти. Є люди добрі,є погані,злі й байдужі
Вони сміються в очі,а в душі,-
Вони тебе всім серцем так аж дусять...
Від того дуже боляче мені. Болить душа.Не голова,не серце,
Болить душа,адже вона жива.
І так на волю стрімко рветься,рветься
Сказати хоче наболілі їй слова. Як вирветься, як виплаче,як скаже...
І зразу стає "Легше на душі".
Ти вір,душа жива,вона тобі підкаже,-
Як віднайти бажанння жити у собі!!!
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Вт, 23-Лис-2010, 14:15 | Повідомлення # 112 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Говорят, мечты не умирают…
Просто угасают, словно свечи…
В небе светлым облаком растают,
Тихим снегом упадут на плечи… Оставаясь в сердце грустным светом,
Ещё долго путь нам освещают,
А потом уходят вслед за летом,
Где - нибудь воскреснуть обещая… Возвращаясь строчками, слезами
В тишине ночей, пустых и горьких…
И душа танцует на осколках,
Как свечи мерцающее пламя… Говорят, мечты не умирают,
Просто улетают, словно птицы…
Чтобы ночью бесконечной сниться,
Чтобы вечно оставаться с нами… Чтобы возвращаться неизбежно,
Чтобы воскресать назло печали..
Новым светом, счастьем и надеждой,
Новой парой крыльев за плечами… Говорят, мечты не умирают…
Просто засыпают, словно дети…
Чтобы вновь ,проснувшись на рассвете,
Улыбнуться добрыми глазами…
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Пт, 03-Гру-2010, 19:00 | Повідомлення # 113 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Ночью под музыку старой пластинки В свете туманных лучей фонаря Первый свой вальс танцевали снежинки, Душам покой и блаженств .............Мир наполнялся волшебным добром .............Снег шёл всю ночь, а наутро, как в сказке, .........Выстлан асфальт был чудесным ковром. Осень листвой золотой отшумела, Кончилось время богатых пиров... Свежая скатерть покрыла несмело Чёрные крыши невзрачных домов. ............Сахаром снежным присыпав рябину, ............Стих ветерок, улетев в дальний лес. ............Спрятался сад под седой пелериной, ............Ждёт продолжения белых чудес. Падал снежок на ресницы каштанов, Зимний пейзаж рисовал на холсте. Люди, устав от мечтаний и планов, Просто дивились святой красоте. ..........В снежных браслетах берёзок запястья ..........Щедро дарили брилльянтов огонь, ..........Первые хлопья кусочками счастья ..........Робко садились ко мне на ладонь. Скоро примчатся январские кони, Ярко сверкая алмазами сбруй, Ну, а пока первый снег на балконе - Словно воздушный зимы поцелуй .
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Ср, 15-Гру-2010, 11:46 | Повідомлення # 114 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Якщо неможна змалювати щастя, Що ледве уміщається в душі, Змалюй обличчя усмішкою ясне,
І очі,наче зорі у ночі. Якщо неможна змалювати втому, Від суму, що дарує тихий біль Змалюй сльозу прозору й невагому, Важка ж печаль захована у ній. Якщо ж кохання важко змалювати, Ну що ж,нехай...залишимо як є, Бо почуття це важко описати, Воно таке- у кожного своє...
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Ср, 15-Гру-2010, 11:47 | Повідомлення # 115 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Осіннє Всяк зустріча свою осінь по-своєму:
Ронять на землю дощами напоєну
Листя поблякле байдужі тополі,
Плачуть берези, тендітні і кволі. Ярим вогнем спалахнув на світанні
Клен благородний в пориві останнім.
Терен же дикий – завзятий, чіпкий –
Вперто свої оголив колючки.
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Ср, 15-Гру-2010, 11:49 | Повідомлення # 116 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Останнє тепло Потемніла в садах на деревах сумних позолота,
І холодні вітри вже радіють, що літо пройшло.
І осінні листи на землі, мов розсипані ноти,
Зберігають для нас позабуте останнє тепло. Знов повітря дзвінке, терпко пахне духмяним любистком,
І летять в небесах у далекі краї журавлі.
І палає вогнем горобини червоне намисто,
І жовтіє трава на холодній осінній землі. Залишились від літа на згадку лиш радісні фото -
Милі сонячні дні не повернеш нізащо назад...
І зривають вітри із дерев мовчазних позолоту,
І останнє тепло залишає незатишний сад.
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Ср, 15-Гру-2010, 11:51 | Повідомлення # 117 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Мне нравится, когда идут дожди
Земные, тёплые, без тени на ненастье...
Мне нравится в спокойствии души
Молчание, похожее на счастье...
Мне нравится весенний снегопад
Из белых лепестков в саду цветущем ...
Мне нравится поток приятных дат,
И день прошедший и ещё грядущий ...
Мне нравится влюбляться и любить,
Любить людей, за то, что они люди...
За все хорошее, за каждый этот миг,
Который больше никогда не будет...
Мне нравится быть той, какая есть,
Живя под небом с синими глазами...
Мне нравится так много, что не счесть!
И это все я разделяю с вами...
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Пт, 24-Гру-2010, 10:39 | Повідомлення # 118 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Песня о бездомной дворняге ...Родился не на коврике, в трехкомнатной квартире,
А в сумрачном подвале, среди вонючих луж,
Где маленький глупыш уже в щенячьем мире,
Познал жестокость голода и беспощадность стуж. Наивная мордашка, он думал - так уж вышло,
Наверно так должно быть, у всех одна судьба.
Но почему же ночью, их мать скулит чуть слышно
И отчего слезятся любимые глаза?.. ...Возня под мрачным сводом, бесхитростная шалость.
Вдруг, шорох где-то сверху и незнакомый лай.
А мать не зарычала и почему-то сжалась,
Наверно поняла, что кончился их рай...
В последний раз лизнула, обнюхав торопливо,
Как будто бы хотела запомнить навсегда,
Как будто бы прощенья за что-то попросила,
Ну словно точно знала - пришла ее беда.
Шесть пар щенячьих глаз следили с изумленьем,
Куда она идет?..И почему одна?.. ...И серенький клубок, на миг пришел в смятенье,
Когда опять в подвале застыла тишина.
Все тихо, все спокойно, ни шороха, ни крика...
Никто из них не слышал, чтоб так кричала мать.
Из них никто ни разу не видел человека,
Но каждому хотелось увидеть и узнать.
И осмелев немного, толкаясь в нетерпеньи,
Не в силах оставаться под ящиком, в углу...
Шесть пар щенячьих глаз увидели две тени,
Лежавших посредине, на каменном полу.
Та, что лежит поодаль, как будто просто камень,
Но кто его принес? Зачем? И для чего?..
А впрочем, что за дело? Найти бы только маму,
Уткнуться бы скорее в мохнатое плечо... ...Да вот - она! Смотрите...Да вот - она, родная!
Ее повсюду ищут, а она... лежит...
Наверно, притомилась, их угол охраняя,
Лежит в какой-то луже, усталая и спит.
И шесть носов с разбегу, с разгона, кто быстрее?..
Уткнулись разом в шею, знакомое плечо...
И каждому казалось, что он в шесть раз сильнее,
В тот вечер любит маму, чуть теплую еще...
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Нд, 30-Січ-2011, 19:16 | Повідомлення # 119 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чєво? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка!-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова:
- У мiня єсть свой язик , ні к чєму мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
| Татіка | Дата: Ср, 09-Лют-2011, 08:04 | Повідомлення # 120 |
|
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
| -Дорогая, прости, начинай без меня!
Я на трассе, сломалась машина.
Извини, целый день не звонил - дерготня!
- Ты голодный?
- Да, ладно, терпимо.
- Почему отключал на весь день телефон?
Он зажмурился:
- Дело в зарядке...
- А теперь, зарядил?
- Извини, что за тон?
Да, теперь батарея в порядке.
Скоро буду! Не злись!
- Новый год на носу!
Через час с половиной - куранты! -
И смахнув со щеки незаметно слезу, -
Остывают жаркое и манты!
- Я успею! - запикали в трубке гудки,
Она села на край табурета,
Сердце сжалось внутри от обиды, тоски,
От его виноватого бреда.
То ключи потерял, колесо проколол,
То бумаги забыл на работе...
И клянется еще, что святой, "богомол"!
Тишина и покой, как в болоте!
Полчаса... Его нет. Телефон отключен.
СМС от родных и подруги.
«Ну, приедет - узнает что, где и почем!
Ну, за что я терплю эти муки!?»
Шум за дверью - упали на кафель ключи...
"Р-р-р! Явился?!",
Нет, видно, соседи...
И кричи - не кричи, и рычи - не рычи,
Не доступны мобильные сети.
Президент поздравляет с экрана народ
С Новым годом и новым началом.
Слезы солят соленый с икрой бутерброд,
Она плачет с налитым бокалом.
...Он приехал под утро, тихонько зашел,
Что-то ел, чем-то чавкал на кухне,
Вилки, ложки летели со звоном на пол,
Перемытые все накануне.
Подошел, прикоснулся небритой щекой:
- Извини! С Новым годом, родная!
Еле-еле добрался сегодня домой!
Там пурга и метель низовая.
- Ты меня... - сглотнув ком. - Ты меня разлюбил?
- Да ты что? Почему мне не веришь?
Может я тебе больше не люб и не мил?
- Перестань! Ну, зачем лицемеришь?
- Манты вкусные. Эй!
- Разогрел бы...
- Я так. Спать хочу! Обняла бы, согрела.
Я там мерзну, волнуюсь, звоню, как дурак,
А она поспала тут, поела...
Я соскучился, слышишь, не виделись год!
- Ладно, хватит, давай раздевайся!
Ой, а ноги, а руки холодные - лёд!
- Я сказал, что замерз! Не ругайся! Он заснул. Засопел. Начинался рассвет
После этой пурги прошлогодней,
А на шее его проступал яркий след
Чьей-то страсти чужой... новогодней...
Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
|
| |
| |
