Скарбничка мудрості - Сторінка 2 - Форум
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНд, 04-Гру-2016, 03:52

НАШІ ДІТКИ

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 8«123478»
Форум » ВСЯКЕ - РІЗНЕ » Релігійний куточок » Скарбничка мудрості (Вислови на християнську тематику, духовні скарби)
Скарбничка мудрості
МартинДата: Вт, 13-Жов-2009, 08:06 | Повідомлення # 16
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
МартинДата: Вт, 20-Жов-2009, 08:27 | Повідомлення # 17
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
МартинДата: Ср, 21-Жов-2009, 08:03 | Повідомлення # 18
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
МартинДата: Чт, 22-Жов-2009, 08:08 | Повідомлення # 19
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
МартинДата: Пт, 23-Жов-2009, 08:17 | Повідомлення # 20
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline
Хіба не дивно, що 20-гривнева банкнота здається такою великою сумою, коли жертвуєте її в церкві, але такою невеликою, коли ходите по крамницях?

Хіба не дивно, що 2 години в церкві здаються такими довгими і такими короткими, коли ви дивитесь гарне кіно?

Хіба не дивно, що важко знайти слова для молитви, але це зовсім не проблема, коли ви розмовляєте з другом?

Хіба не дивно, що важко і нудно прочитати один розділ з Біблії, але так легко прочитати 100 сторінок популярного роману?

Хіба не дивно, що кожен бажає отримати квитки на перші ряди на концертах або іграх, але роблять все можливе, щоб сидіти на останньому ряду в церкві?

Хіба не дивно, що ви повинні знати про захід в церкві за 2-3 тижні до нього, щоби включити його до свого щоденного списку справ, але ви можете владнати цю проблему для інших подій в останню хвилину?

Хіба не дивно, коли важко вивчити слово Боже, щоб поділитися ним з іншими, але так легко вивчити, зрозуміти, поширити і повторити плітки?

Хіба не дивно, що ми віримо всьому, про що говорять журнали і газети, але не довіряємо словам з Біблії?

Хіба не дивно, що кожен хоче для себе місце на небі, але не кожен хоче робити щось, щоб туди потрапити?

Дивно, чи не так?


 
МартинДата: Пн, 26-Жов-2009, 08:09 | Повідомлення # 21
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
ТатікаДата: Пн, 26-Жов-2009, 14:42 | Повідомлення # 22
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
СПОКУСА
Спекотливої літньої днини робітникові, що працював на багатого господаря, було звелено скопати сад. Наймит неохоче взявся до роботи. При цьому він нарікав на Адама, що через нього люди отак використовують працю инших людей.
Ці ремствування і прокльони дійшли до вух господаря.
- Чого ти нарікаєш? Б'юсь об заклад, що на місці Адама ти вчинив би так само, - сказав він наймитові.
- Ні, напевно ні, - сухо відказав робітник. - Я нізащо не піддався б спокусі!
- Побачимо! - відповів господар і запросив його на обід.
У призначений час наймит з'явився до дому свого хазяїна. Той запровадив його до кімнати, а там уже чекав стіл, заставлений усякими наїдками.
- Можеш частуватися усім, чим тільки захочеш, лишень не торкайся вази, що стоїть отам на краю стола, аж доки я не повернуся, - мовив господар.
Наймит не гаяв часу, а відразу всівся за столом і взявся куштувати усі страви, що стояли перед ним. Врешті його погляд затримався на прикритій вазі, що стояла скраю.
Цікавість аж розпирала наймита. І він таки не витримав й обережно відхилив накривку. Та досить було лиш рушити її за край, як із вази на нього вискочила велика миша. Наймит хотів її піймати, але миша вислизнула йому з рук і втекла. Він кинувся за нею і в гонитві поперевертав геть усі крісла в кімнаті. На гармидер повернувся господар.
- Ну що, бачиш? - промовив зі сміхом хазяїн, киваючи пальцем. - Надалі, гадаю, більше не проклинатимеш свого праотця Адама і не дорікатимеш йому за його переступ.

"Тільки не я! Я не такий і ніколи б так не вчинив!"
"Але ж ти дурний! Треба було зробити ось як..."
У різний спосіб тикаємо на инших пальцем. Але той, хто вказує пальцем на когось, водночас три инших пальці спрямовує на себе.
Учень доволі легковажно говорив учителеві про заздрість і владність людей цього світу.
Учитель відповів йому: "Ти нагадуєш мені вовка, на якого раптом зійшов добродушний настрій. Але як тільки він побачив кота, що гнався за мишею, обернувся до иншого вовка і збуджено промовив: «Чи не здається тобі, що пора навести лад із цими розбишаками?»"


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пн, 26-Жов-2009, 14:43 | Повідомлення # 23
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
ПРО ЗАХІД СОНЦЯ
Дуже давно один місіонер разом зі своїм провідником-індіянином пробирався через Скелясті Гори.
Щовечора, коли чубок сонця ховався за видноколом, молодий індіянин відходив від місіонера, повертався у той бік і починав ритмічно переступати з ноги на ногу. При цьому він упівголоса наспівував якусь тужливу пісню.
Ці співи і танці при заході сонця викликали у місіонера подив і зацікавлення. Врешті-решт він спитав свого провідника:
- Що означає цей дивний ритуал, який ти здійснюєш щовечора?
- Та нічого особливого, - відповів молодий чоловік. - Цю пісеньку ми склали разом із моєю дружиною. І коли не можемо бути разом, кожен із нас, хай де у той момент перебуває, повертається до сонця, коли воно заходить, і розпочинає танок і спів. Так ми, навіть далеко одне від одного, співаємо і танцюємо разом.

А з ким ти танцюєш, коли заходить сонце?

Одна жінка-містик, що жила у IX столітті, залишила таку молитву:
"Мій Господи!
Сяють зорі,
Заплющують очі закохані.
Кожен закоханий
Зі своєю коханою,
А я сама лишень із Тобою!"


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
МартинДата: Вт, 27-Жов-2009, 08:07 | Повідомлення # 24
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
МартинДата: Ср, 28-Жов-2009, 08:28 | Повідомлення # 25
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
МартинДата: Пт, 30-Жов-2009, 08:08 | Повідомлення # 26
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
МартинДата: Ср, 04-Лис-2009, 08:49 | Повідомлення # 27
Консультант
Группа: Друзі
Повідомлень: 98
Статус: Offline


 
ТатікаДата: Пт, 13-Лис-2009, 09:19 | Повідомлення # 28
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
ВИБІР ХУДОЖНИКА

Великий Леонардо да Вінчі погодився виконати фреску у трапезній монастиря Санта Марія делле Ґраціє у Мілані. Це мала бути сцена Тайної вечері Ісуса з апостолами.
Майстер хотів, аби ця фреска стала його найкращим твором, отож працював довго і старанно. Братія монастиря уже втрачала терпіння, проте праця просувалася дуже повільно.
Щоб зобразити лик Христа, Леонардо місяцями шукав натурника, чиє обличчя виражало б силу і чар, духовність і міць. Нарешті знайшов: художник надав ликові Ісуса рис Агнелла, щирого і чистого хлопчини, якого випадково стрів на вулиці.
Минув рік, і Леонардо знову міряв міланські вулиці у районі, що тішився недоброю славою, заглядаючи до сумнівних і підозрілих кнайп. Тепер-бо майстер шукав натурника для образу Юди-зрадника. Йому потрібне було обличчя, позначене неспокоєм і розчаруванням, обличчя людини, що здатна була зрадити найближчого друга. Провівши багато ночей серед різношерстих волоцюг, Леонардо знайшов-таки чоловіка, що був досконалим взірцем для Юди.
Він привів його до монастиря і взявся до малювання. Та ось майстер зауважив в очах натурника сльози.
— Чого ти плачеш? — спитав Леонардо, вдивляючись у його похмуре обличчя.
— Я — АҐНЄЛЛО, — прошепотів чоловік. — Той самий, з якого Ви малювали Ісуса.

Нова революція у сфері косметики: гарна душа робить гарним і обличчя.

Б.Ферреро. Збірка "Спів польового цвіркуна"


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пт, 13-Лис-2009, 09:21 | Повідомлення # 29
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
ЧОМУ КРИЧИМО?

Одного разу вчитель спитав своїх учнів:
- Чому розгнівані люди кричать?
- Кричать, бо втрачають терпіння, - відповів один з учнів.
- Але чому кричать до тих, хто поруч? - знову спитав учитель.
- Кричать, бо хочуть, щоб їх почули, - пролунала відповідь.
Учитель спитав:
- Отже, неможливо спокійно розмовляти? Було чимало инших відповідей, але жодна не задовольнила вчителя. Тоді він сказав:
- Знаєте, чому розгнівана людина кричить на инших? Отож, коли двоє сваряться, їхні серця дуже віддаляються одне від одного. Щоби здолати ту віддаль, треба кричати - тоді тебе почують. Що більше люди розгнівані, то голосніше змушені кричати, щоб почути одне одного. А що буває, коли двоє закохані? Вони не кричать, а шепочуть. Чому? Бо їхні серця дуже близько. Віддаль між ними така маленька, що їхні серця розмовляють пошепки. А коли любов дуже сильна, не потрібен навіть шепіт - достатньо лише погляду. Їхні серця дуже добре розуміють одне одного. Так буває, коли двоє людей закохані.
Наостанку вчитель додав:
- Якщо сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися, не кажіть слів, які б іще більше їх віддалили. Віддаль може стати такою великою, що серця вже ніколи не знайдуть зворотної дороги.

Є надійний спосіб, за допомогою якого можна припинити сварку: сваріться, міцно обіймаючись!


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
ТатікаДата: Пт, 13-Лис-2009, 09:21 | Повідомлення # 30
Мама трьох принцес
Группа: Адміністратори
Повідомлень: 739
Статус: Offline
МАСКИ
Одного дня на пляжі зустрілися Краса і Гидота.
— Скупаймося в морі, — запропонувала Гидота Красі.
Роздягнулися й попливли морем.
Через якийсь час Гидота вийшла з води і, не знайшовши свого вбрання, взяла одяг Краси і пішла собі своєю дорогою.
I Краса вийшла з води і, не знайшовши свого одягу, взяла вбрання Гидоти.
Та й вона пішла своєю дорогою.
(К. Жібран)

Ще й сьогодні чоловіки і жінки замінюють Красу Гидотою.
Але є й такі, що бачили справжнє обличчя Краси і пізнають її, незважаючи на одяг. Є й такі, що пізнають обличчя Гидоти, і навіть вбрання не ховає її перед їхніми очима.

Б.Ферреро. Збірка "40 казок у пустелі


Якщо я онлайні, то це ще .... не говорить про те, що я тут ..... може це просто моє ..... АЛІБІ.
 
Форум » ВСЯКЕ - РІЗНЕ » Релігійний куточок » Скарбничка мудрості (Вислови на християнську тематику, духовні скарби)
Сторінка 2 з 8«123478»
Пошук:


"НАШІ ДІТКИ" © 2016