НАШІ ДІТКИ

Віншую вам нині
Усі добрі люди;
Хай в кожній родині
Завжди радість буде.

Хай кожної днини
Вам Бог помагає,
Біда хай загине,
А сонце сіяє.

І будьте щасливі
Разом з діточками,
Хай смутку і кривди
Не буде між вами.

Худібка і птиця
Нехай виростає,
А грип хай пташиний
Ваш дім обминає.

Нехай рясно родить
І жито, й пшениця,
Усякеє збіжжя,
Усяка пашниця.

Щоб наша держава
Цвіла й багатіла
Та місце достойне
У світі посіла.

Хай вас не лякає,
Що ціни на газ
Підніме Росія
У декілька раз.

Бо ми українці,
Ми сильна є нація,
Нас навіть не стерла
З землі радіація.

А ви щоб всміхались
І були здорові
Та завжди купались
У морі любові.

Снаги вам і сили
У новому році,
Щоб вас не кололо
Ні в серці, ні в боці.

Щоб збулися всі
Ваші мрії натхнені
І завжди від грошей
Тріщали кишені.

Щоб ваша робота
Не дала вам вмерти,
Всіх вас годувала
До самої смерті.

Ну, мабуть, пора вже
Підводити риску;
Бажаю ще всім вам
Нормального тиску.

Хай ласкою щедро
Всіх Бог огорта
Й дарує вам многі
Та благі літа.

***
Сійся, родися, жито, пшениця;
Всяка пашниця -
Щоб родило на землі,
Щоби хліб був на столі.
І на полі, і в стодолі,
Щоб добра було доволі.
Щоб не знали вже розлуки
Ваші діти, ваші внуки.
Дай же Боже, в добрий час,
Щоб добро гостило в вас!

Віншуєм вас, господарю,
Із тим новим роком.
Щастя сили і здоров'я
І з новим доробком!
Щоб той Новий рік приніс вам
Здоров'я та сили.
Щоб ви, пане господарю,
Много літ прожили!

Він народився! Сонні пастухи
Покидали отари між полів.
Він народився! Взявши посохи,
Ішли Царю вклонитися царі.

Він народився. Вифлеєм дрімав…
Дрімала Кафа, Рим і світ увесь…
Усе живе затихло по домах,
Лиш в яслах тихо шелестів овес.

Він народився. Тіні майбуття
Звисали з павутиння у хліву,
Та весело сміялося Дитя,
Торкаючись м’яких овечих вух.

Він народився, Пастир пастирів,
Облишив світлий трон Святих Небес
І освітив любов’ю бідний хлів…
Він народився. Чуєте оркестр?

Текла розмова тиха. Місяць плив
Молочним Шляхом між зірок у вирій.
Здіймався дим стовпом поверх голів,
І розчинявся в ночі чорно-сірій.

Все дихало спокоєм і теплом
В напівдрімоті… Раптом – ясне світло
Засяяло. І з сонячним крилом
Два Ангели з’явилося для світу.

Від чарівних пісень розлився дзвін…
Гриміло скрізь: «Вам чудо сотворилось.
Родився Спас землі – у яслах Він.
Ідіть туди, де зірка засвітилась.»

І пастухи без нарікань пішли.
На ноги вставши, стали на дорогу.
У Вифлеємі у хліву знайшли
В людській подобі родженого Бога.

Сповитий, в світ дививсь могутній Цар,
І вирувало щастя в повній тиші.
Сьогодні Бог роджається в серцях,
Не як мале дитя – а як Всевишній.

Сьогодні Бог стоїть як захисник,
Сьогодні Бог наш світ в руках тримає.
Сьогодні Бог живе в життях людських,
Сьогодні Бог веде дітей до Раю.

А вже зі Сходу родженому з Діви
Йдуть мудреці вклонитися Царю,
Й дивуються , побачивши зорю
Не над палацом царським, а над хлівом.

Господь родився. Став таким, як ми,
Подобу взяв людську – Свого творіння.
І паростки дало сухе насіння.
І в небі засурмили всі громи.

Дрімала ніч – така ж, як всі. Земля
Так само тихо бігла по орбіті…
Але коли Ісус родився, в світі
Все стало гучно Бога прославлять.

Піски шептали вітру: “Диво з див”,
Роса в траві дзвеніла: “Спас родився!”
І навіть чорний космос прихилився
До Того, Хто колись його створив.

Співайте ж Богу пісню – Славний Він!
Співайте пісню – наступило свято!
Аби по всій землі пронісся дзвін!
Щоб люди Господа змогли пізнати!

Чули, люди, ця звістка котиться
Вслід усім чотирьом вітрам?
Чули, люди, Ісус народи всі
Закликає в Небесний храм!

Знайте, люди, що взявшись кригою,
Річка Господа прославля,
Знайте, люди, усе, що дихає
Й квітне – славить Його ім’я.

Вірте, люди, що скоро станеться
Нове Небо й Земля нова.
Вірте, люди, що дні останні це
Скоро збудуться всі слова.

Подивіться – цей день всміхається,
Як дві тисячі літ тому.
Нам Спаситель – Христос роджається,
Тож віддаймо хвалу Йому!

Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!
Світанок в кошик сни збирає,
А в небі пломенить зоря.

Для пастухів зорить дорога,
Сріблиться шлях вузький волхвам.
Той самий шлях до перемоги
Освітить дивне світло нам.

Новину радісну приймайте:
Родився Бог – Дитя Святе!
Прийдіть! Тому хвалу віддайте,
Хто був, Хто є, і знов прийде!

Ангельські хори співають,
В небо їх пісня летить,
Це вони Спаса вітають
Того, що в яслах лежить.
Серцем дивлюся і чую
Співи, що в небі звучать,
І з пастухами прямую
Дивне Дитя привітать.
Я поклонюсь Йому щиро,
Чашу спасіння прийму,
Серце своє, а не миро
Дам в подарунок Йому.
Хай Він поселиться в ньому,
З ним буде легше мені,
Тільки Йому більш нікому,
Хочу служити всі дні.

*Частина2* ІСТОРІЯ ВІВЧАРІВ
Де ти, о зірко свободи,
Просим над нами засяй,
Визволи наші народи
І положи мукам край.
В людях жива ще надія,
Сняться про волю їм сни,
День коли прийде Месія
Ждуть з нетерпінням вони.
Барвами небо сіяло,
Гарно навколо було,
Місто в гріхах своїх спало,
Ранку чекало воно.
Десь там далеко,на полі
Група простих пастухів
Пильно диаились на зорі
Місяць їм в очі світив.
І не здавалось нікому,
Що в цю чаруючу мить
Бог вірний пророчеству
Свої плани здійснить.

Бог від гріхів дав людям
У сині порятунок.
Приходьте всі до Бога,
Прийміть його дарунок.

Хор ангелів спустився
Про радість розказати .
І вівчарі схилились
До ясел Немовляти.

Я не була в вертепі,
Та в собі маю ясла,
В мені є божий спокій,
Любов Його незгасна.

Ще Цар Давид отак, напевно,
Свою отару мирно пас.
Століття злинули даремно –
Тут зупинивсь, здавалось, час.

Можливо й досі в Палестині
Вартують стада пастухи.
Ті ж самі скелі брудно-сині,
Ті ж самі стоптані шляхи.

Але історія планети
Свій хід змінила ще тоді,
Коли отари спочивали
І пахли трави молоді.

Коли над сонними шляхами
Всесвітній подих зупинивсь,
І ангел в полі з пастухами
Враз сповістив: “Він народивсь!”
Здригнувся світ, а Палестина
Так і лишилась в самоті.
Ісус Христос – її Дитина –
Розп’ятий нею на хресті.

Ні хори ангелів над нею,
Ні важкі кроки мудреців
Не розбудили в ній святої
Надії тисяч праотців.

Але ми дякуємо небу,
Що ця надміру довга ніч
Збудила в нас святу потребу
Зустрітись з Богом віч-на-віч.

І ми прийшли до ясел вбогих,
Як ті єврейські пастухи,
Бо лиш туди, в присутність Бога,
Ведуть життєвії шляхи.