Другий (Великий) Спас, Преображення Господнє (19 серпня). Одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом урожаю. Кожен селянин вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, обжинкові вінки чи жмут колосся жита й пшениці, хліб — щедрі дарунки природи.
Перед Спасом є два тижні посту — «спасівка». Існує легенда, що спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні в кінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.
Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. "Діва Марія, — казали з цього приводу, — це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав". Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці — навіть позичати його.
Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народньою міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Приказки з нагоди Спаса: Прийшов Спас — бери рукавиці про запас. Спас — усьому час. До Спаса та й рукавиці до паса.
Прийшов Спас — пішло літо від нас.
Перший Спас час припас, Петро і Павел — два прибавив, Ілля-пророк — три приволок. Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — забере їх нечиста.
До особливостей свята Преображення Господня відноситься й те, що в цей день відбувається освячення плодів.
Звичай освячувати плоди - прадавній. Підставою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 6 серпня було те, що на сході (зокрема , у Греції) до цього часу поспівають плоди, найважливіші з яких - колосся й виноград - приносяться в храм для благословення й на подяку Богу за одержання цих плодів для їжі людини.
Джерело: http://bashtanschina.narod.ru | 
