Які асоціації у вас виникають зі словом літо? Ну? думаю, що не помилюсь якщо напишу, сонце, сміх, пляж, море, свобода та дзвінкий дитячий сміх! Море що може бути прекраснішим за його силу і міць, але для батьків головним атрибутом є те щоб море було безпечним, умови проживання домашніми ну і помірні ціни!

Все це ми знайшли на турбазі "Каролінка-2"

Втомившись від грипозного карантину, людей в масках та бетонної стіни байдужості міста ми вирішили втекти і вдихнути старовинного провінційного благородства та вільного духу перемог! Так, ніякі віруси і хвороби не можуть перемогти сімейних прогулянок, а якщо ця прогулянка ще й корисна з двох сторін то це неперевершено.  

Отже звичайній недільний ранок і будинок незвичайної родини. Ні не подумайте все як завжди мама, тато, двоє дівчаток і собака, а ще бажання пригод і перемог. Ну як не задовольнити цього? І що? 11.30 – вирушаємо в дорогу попередньо за-їхавши до друзів (таких же авантюристів і шукачів пригод. І ось у складі 4 дорослих і стількох дітей ми прямуємо до МІСТА МІЖ БОГАМИ.  

Меджибіж. Невеличке селище насичене величними історичними подіями та архітектурними пам'ятками. Розміщене воно у Хмельницькій області не подалік Летичева, який, до речі, має і свої велику історію, але про нього потім. На разі про сам Меджибож.

Виникло це невеличке поселення на місці злиття Південного Бугу і Бужка, саме через це і дістало назву - Межибож, Меджибіж. Перші згадки цього подільського містечка знайдені в «Руській літописі» у 1146 році: «Ізяслав же водив Всеволодовича Святослава до хреста, дав йому Божський (Бузький) та Межибожа, всього п'ять міст ...». У 12-13 століттях належав Меджибіж Болохівські землі. Болохівські князі, що залишилися в літописах безіменні, входили в союз з Галицькими князями, що об'єднався для протистояння Данилу Галицькому. В одному з боїв в 1254 році місто було захоплене союзником Данила Діонісієм Павловичем. Про жорстокості розправи над жителями свідчать численні археологічні знахідки - безліч жіночих та дитячих кістяків із слідами насильницької смерті, обгорілі колоди і господарський інвентар. Місто спорожнів на кілька десятиліть. Наступні відомості про нього зустрічаються в 1385 році, через кілька років після того, як великий князь литовський Ольгерд, одержав у 1362 році перемогу на Синіх Водах, передав Поділля у володіння своїм племінникам князям Коріатовичам.

План фортеці Межибожа

Ось так живеш роками в місті, навчаєшся, ходиш на роботу, виховуєш дітей, онуків, правнуків…і навіть не замислюєшся яким чудовим є твоє місто. Які чарівні в ньому світанки і чаруючі вечори. Які милі твоєму серцю парки і сквери Які цікаві люди живуть. Наскільки колоритною і цікавою є його історія. Зупинившись, замислюєшся, а яка вона моя Вінниця??? Як завжди привітна, з по Київськи квітучими каштанами, з трояндовими алеями, з старовинними вулицями, будівлями і інколи по провінційному застарілими поглядами. Вона, справжні перлина Поділля радо вітає усіх гостей і оберігає мешканців.

З історії: В 1362 році литовський князь Ольгерд, після перемоги над татарами на річці Синюха (Сині Води), приєднує великі території України до Великого князівства Литовського. Ново приєднані території Ольгерд жалує своїм племінникам - Федору, Юрію, Олександру та Костянтину Коріатовичам, доручаючи їм ”городи Подільські умурувати ”. Федір Коріатович, на думку істориків, в 1363 році “умуровує ” фортецю Вінниця. Правда перша фортеця була зовсім не мурованою, а дерев`яною. Розташована вона була на річці Буг, трохи нижче впадання у нього річки Віннички. Фортеця мала шість веж й гарнізон набраний з місцевих міщан. Перша ж письмова згадка про Вінницю датується 1385 роком. Назву Вінниця пов`язують з вже згаданою річечкою; з древньослов`янським “вьно” – посаг, придане; або з словом “Вінниця – винокурня. Якщо й справді назва нової фортеці була пов`язана з винокурнею, то Федір Коріатович збудував для тої винокурні непоганий захист. У 1598 р. Вінниця стає столицею Брацлавського воєводства. В історії міста бурхливе зростання і перетворення з посередності в велике центральне місто. Та визначні дати і монотонні розповіді про роки бойової слави навряд зацікавлять то перейдемо до прогулянки.

Один з наймальовничіших куточків України і візитівка Вінницької області с. Печора. Селище розмістилось на мальовничих берегах Південного Бугу. Якщо подорожувати то можна знайти багато визначних архітектурних пам’яток і в Немирові і в с. Сокілець, але про все по порядку.

Отже, що ж саме робить таким визначним це місце?

Про те, що місцина на якій знаходиться Печора має історичне значення свідчать знахідки старого городища, при дослідженні якого були знайдені предмети побуду та знаряддя праці трипільської культури. В часи панування турок на Поділлі (1672-1699рр..) в Печорі створив свою резиденцію молдавський володар Дука. Саме він звів на крутому березі Південного Бугу укріплений мурований палац та заклав парк(1682 рік). Нажаль вийшло так, що довго насолоджуватись своїм положенням, владою та мальовничими Печорськими пейзажами йому не довелось. Опісля Дуки, Печорою володіло декілька знатних польських родів, кожен з яких перебудовував місцевий палац і переплановував парк відповідно до власних смаків, уподобань та тогочасної моди. В 1762 році поруч зі згадуваним городищем та залишками замку Дуки, зводиться дерев`яна церква Різдва Богородиці, яка є пам`яткою архітектури…