Один з наймальовничіших куточків України і візитівка Вінницької області с. Печора. Селище розмістилось на мальовничих берегах Південного Бугу. Якщо подорожувати то можна знайти багато визначних архітектурних пам’яток і в Немирові і в с. Сокілець, але про все по порядку.

Отже, що ж саме робить таким визначним це місце?

Про те, що місцина на якій знаходиться Печора має історичне значення свідчать знахідки старого городища, при дослідженні якого були знайдені предмети побуду та знаряддя праці трипільської культури. В часи панування турок на Поділлі (1672-1699рр..) в Печорі створив свою резиденцію молдавський володар Дука. Саме він звів на крутому березі Південного Бугу укріплений мурований палац та заклав парк(1682 рік). Нажаль вийшло так, що довго насолоджуватись своїм положенням, владою та мальовничими Печорськими пейзажами йому не довелось. Опісля Дуки, Печорою володіло декілька знатних польських родів, кожен з яких перебудовував місцевий палац і переплановував парк відповідно до власних смаків, уподобань та тогочасної моди. В 1762 році поруч зі згадуваним городищем та залишками замку Дуки, зводиться дерев`яна церква Різдва Богородиці, яка є пам`яткою архітектури…

Після розподілів Польщі і приєднання її значної частини до Російської імперії, найбільшими землевласниками на Україні стають Потоцькі. Печора дістається їм у спадок віл родичів Свейковських. То був золотий час для їх родини. Вони володіли не менш блискучим маєтком в сусідньому селі Сокільці, а розташована за декілька кілометрів Печора була для них літньою резиденцією. Хочу відмітити, що дорогою до Печори, перед виїздом на міст розташовані романтичні руїни колишнього великого млину Потоцьких. Він пропрацював майже століття. Зараз його обгорівши руїни тільки нагадують про минулі часи. Літній Печорський палац Потоцьких, з перепланованим парком спускається до самої річки. Парк занедбаний, але навіть тепер скрізь зарослі чагарників з залишками зруйнованих східців і незрозумілими валунами можна побачити його велич і романтичність. Кажуть що колись за часів власників налічувалось 160 основних сходинок до Південного Бугу…. Оскільки це основні то десь існують і таємні знані тільки самими жителями палацу.

Зокрема про сам палац. Його було зруйновано у 1927 році. Зі старих споруд збереглись тільки господарські та мавзолей родини Потоцьких зведений відомим архітектором В.В.Городецьким в 1904 році. У склепі під мавзолеєм збереглись поховання роду Потоцьких зокрема прах самого фундатора, графа Костянтина Потоцького, який нащадки перевезли до Польщі. Власник, який з дружиною Яніною мріяв спочити у власних угіддях так і не зміг знайти останній притулок в омріяному місці. Мабуть саме через потривожений дух померлих мавзолей вражає не тільки своєю величчю, насичений духом і бравадою минулих часів,похмурий і могутній він чекає на свого власника.

Саме так здалось мені. Підходячи старовинних до стін склалось враження що ти попав в чистилище і за цими дверми або сухий морок пітьми, або залишені по заду роки поневірянь, брехні та зрад...

Більше фотографій з подорожі Печорою можна побачити тут