Масляна (Масниця, Масляниця) - давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники тощо).
Свято це настільки ж екстраординарне, наскільки неоднозначне. Що ж це насправді: пережиток язичницької традиції наших пращурів, чи православні торжества напередодні Чотиридесятниці?
Звичай відзначати Масляну виник задовго до хрещення Русі-України князем Володимиром. Свято проводів зими та зустрічі весни було однією з найбільш популярних традицій у слов'янській культурі, як от Купала та Коляда.
Великі масові гуляння, зі звичним нашому менталітету розмахом, тривали цілий тиждень. Про характер традиційного святкування можуть свідчити давні народні приказки: "Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє", "Масляна об'їдуха, грошам приберуха, тридцяти братів сестра, сорока бабусь онучка, трьох матерів дочка".
До кожного дня тижня були приурочені певні заходи. Понеділок, який звався "зустріччю", розпочинав загальну феєрію-карнавал. Цього дня пеклися перші млинці - традиційна страва (звідси, до речі, й сама назва - млинці обов'яково змащувалися олією чи маслом).
Млинці - не що інше, як уособлення сонця та бога сонця і весни Коляди.
Вівторок дарував іще одну забаву - катання на санчатках з гірок (для малечі та простого люду) або ж на санях. "Зігриши" були саме тим заняттям, яке допомагало спалити зайві калорії після об'їдання млинцями.
На Власів день люди не працювали, щоб уберегти її від падежу. Пеклися здобні пампушки, якими годували жебраків. А кілька булок лишали для худоби, додаючи їх у корм.
У середу ("ласунка") зять запрошувався до тещі на млинці. Для дружини це був привід зустрітися зі своєю родиною, а для чоловіка - смачно поїсти. На "широкий" четвер влаштовувалися молодецькі забави: кулачні бої "стінка на стінку", взяття снігової фортеці...
Будь-які бійки цього дня не лише не засуджувалися, але й схвалювалися. Хлопці вправлялися у силі, спритності, а дівчата тим часом пильним оком стежили за майбутніми чоловіками. У п'ятницю знов організовувалися тещині вечорниці.
Вихідні приносили, як завжди, нестримні веселощі, гульбища, які закінчувалися в неділю спаленням опудала Масляни. Ця лялька, уособлення зими, урочисто виносилася на цетральну площу та підпалювалася на радість усім присутнім.

Весна офіційно вступала у свої права, наступав новий рік. Від нього очікували щонайменше такого ж достатку, як і в минулому році. Забави припинялися, починалися приготування до робочих буднів. Не все коту Масляна.
Насадження християнства на Русі, звичайно, мало на меті викорінення язичницьких звичаїв та традицій. Проте менталітет народу, що складався впродовж століть, змінити виявилося не так просто. Саме для того і було застосоване "накладання": православні свята прив'язувалися календарно до народних, поступово заміщуючи останні.
Звідси - особливий характер вірувань нащадків тогочасних слов'ян, тобто нас. Православ'я органічно переплітається з народними традиціями та забобонами, породжуючи дивну суміш переконань. Саме тому на Різдво ми продовжуємо співати колядки (спочатку - пісноспіви для прославлення Коляди), на Івана Предтечі (7 липня) - стрибати через вогнища... А на м'ясопусному тижні (останній тиджень перед Великим постом), традиційно печемо млинці та проводжаємо зими.

Що ж означає Масляна з церковної точки зору?

Цей тиждень завершує приготування до Чотиридесятниці, найбільш суворого посту в річному циклі православної церкви. Вживання м'яса вже забороняється, проте дозволено вживати молочні продукти та іншу їжу тваринного походження, до того ж, знімається піст у середу та п'ятницю.
Це - остання можливість долучитися до земних радощів перед тим, як повністю присвятити себе роздумам про радощі духовні, молитвам та покаянню.
Закінчується тиждень Прощеною неділею. Цього дня у церквах згадується вигнання Адама з раю і відбувається чин Прощення, під час якого люди просять пробачення у Бога та один в одного за скоєні образи та гріхи.
Цей обряд дозволяє примиритися з несправедливо ображеними нами людьми, пробачити самим і з полегшеною душею розпочати справу покаяння. Чин Прощення здійснюється на вечірній службі, яка, згідно богослужебному уставу, відноситься вже до першого дня Великого посту.
Як добре відомо, скільки людей - стільки думок. Кожен може сприймати це свято по-своєму і має право на власну позицію. Але як би там не було, для всіх нас Масляна - чудова нагода зустрітися з родичами, старими друзями чи новими знайомими та приємно провести час за кавою з млинцями