На думку гінекологів, це найефективніша профілактика
усіляких жіночих проблем
Професор Віра Пирогова, завідувач кафедри
акушерства, гінекології та перинатології Національного університету ім.
Д. Галицького, переконана: почавши жити статевим життям, багато жінок
потрапляє у "групу ризику” інфікування внутрішніх статевих органів, що
при несвоєчасному лікуванні може призвести до безпліддя. А зважаючи на
негативне ставлення деяких жінок до необхідності відвідати гінеколога
бодай раз на рік, кількість жінок з проблемами репродуктивного здоров’я
невпинно зростає.
- Пані Віро, яка гінекологічна патологія є головною причиною непліддя
жінок? Невтішних діагнозів є безліч, проте не всі вони спричиняють
проблеми з продовженням роду…
- Практично усі, якщо ставимо діагноз із запізненням. А ставимо його
невчасно тоді, коли жінка звертається до нас надто пізно.
- Тобто не завжди можна вилікувати запальне захворювання жіночої
статевої сфери?
- Багато запальних захворювань жіночих статевих органів мають
прихований перебіг, інфікування можна виявити, тільки застосувавши
спеціальні методи обстеження. Від того, коли до нас звертається жінка,
залежить її майбутнє як матері. Те, що жінка, яка перенесла запалення,
може завагітніти, ще не означає, що вона може виносити та народити
здорову дитину. Завагітніти – це тільки половина справи. Запальні
захворювання придатків матки спричиняють як безпліддя, так і ектопічну
(позаматкову) вагітність. Інші - створюють передумови виникнення раку
шийки матки.
У більшості випадків запальний процес у придатках матки не має виражених
клінічних проявів. Тобто перебіг захворювання є "стертим”. Температура
тіла не піднімається. Жінка не відчуває болю чи дискомфорту. Вряди-годи
можуть з’являтися гнійно-слизові виділення, але жінки часто ігнорують
цей сигнал. Запалення прогресує, а лікування відсутнє…
- Якщо жінка систематично відвідуватиме гінеколога, це вбереже її від
запального захворювання?
- Кожна жінка, яка дорожить своїм здоров’ям, зобов’язана щонайменше один
раз на рік відвідати лікаря. Під час огляду гінеколог бере мазки на
цитологію, на флору. Це дозволяє діагностувати запальні захворювання та
своєчасно розпочати лікування, не чекаючи того дня, коли доведеться
проходити безліч обстежень і процедур з приводу неможливості настання
вагітності. Але найефективнішою профілактикою є дотримання принципу
"один статевий партнер - на все життя”. Хоча і це не є гарантією того,
що жінка не захворіє, скажімо, на хламідіоз – інфекційне захворювання,
яке є причиною запалення матки та її придатків у 46% (!) випадків. Якщо
її чоловік "скочить у гречку”, він може інфікуватися сам та інфікувати
свою жінку. Якщо чоловік чи жінка мали статеві зносини з іншими, до
початку стосунків зі своїми "половинками” - ця подружня пара також
потрапляє у "групу ризику”. Розумію, що ані чоловік, ані жінка не хочуть
розповідати своєму партнерові про колишні "подвиги”, але кожен з
подружжя повинен усвідомлювати, що його легковажна поведінка може мати
прикрі наслідки у майбутньому.
Мене іноді дивує: жінка зробила аборт, бо не хотіла тієї дитини, а потім
приходить і просить, щоб ми допомогли їй, бо вона не може завагітніти.
Аборт, особливо якщо він був зроблений не вельми професійно, є однією з
головних причин запальних захворювань придатків матки.
- Заразитися тим ж таки хламідіозом можна і побутовим шляхом?
- Гонококи і хламідії, основні збудники запальних захворювань статевих
органів, потрапляють в організм жінки у більшості випадків статевим
шляхом. Ймовірність інфікуватись побутовим шляхом визнається на сьогодні
дуже сумнівною… Думки про те, що жінка може інфікуватися у лікувальному
закладі, не витримують жодної критики. Інша справа, що при проведенні
певних втручань (зондування, вискоблювання стінок порожнини матки,
гістеросальпінгографія, введення внутрішньоматкового контрацептиву), при
невиявленому інфікуванні, збудники можуть потрапити у верхні відділи
статевих органів тощо.
- Рак шийки матки, безпліддя внаслідок непрохідності маткових труб,
позаматкова вагітність… Запальні захворювання органів малого таза
небезпечні саме через свої наслідки?
- Безумовно, але слід пам’ятати, що запальні захворювання спричиняють не
лише згадані проблеми. При запізнілому зверненні жінок у запальний
процес втягуються матка, труби та яйники, часто утворюються зрости з
іншими органами, наприклад, кишківником, порушується функція травного
тракту, утворюються запальні тубооваріальні утвори, абсцеси в черевній
порожнині, і тоді виникає необхідність оперативного лікування, часто у
дуже несприятливих умовах і з негативними наслідками не тільки для
можливості мати дітей, а й для якості життя назагал.
Є випадки, коли пацієнтки звертаються до лікарів після тривалого
самолікування на основі порад подруг, сусідок, "знахарок”, переважно
тоді, коли виникають дуже гострі прояви запалення. Слабкість та незначне
підвищення температури тіла ("ой, я знову перемерзла”), часте
сечовипускання, гнійні виділення з піхви, незначний біль внизу живота,
зміна характеру менструацій, дискомфорт при статевому житті – все це
свідчить, що необхідно звернутися до гінеколога.
- Виявивши інфекційне захворювання органів малого тазу в жінки, ви
одразу ж скеровуєте на лікування і її чоловіка?
- Рекомендуємо пройти спеціальне обстеження, попереджуємо жінку про
обов’язковість лікування її статевого партнера, часто скеровуємо до
інших фахівців. Якщо лікуватиметься тільки один статевий партнер, то у
хворої є лише одна альтернатива: вона не вестиме статевого способу
життя, або лікування не дасть жодного ефекту.
Розмовляла Наталія Дружбляк.
Джерело: http://www.wz.lviv.ua |