"В школі я ховалася від медичних оглядів в туалетах і роздягальнях. Удома, опираючись виклику доктора, вдавалася до всяких хитрощів: притискалася лобом до замерзлої шибки, щоб його охолодити і приховати підвищену температуру, кашляла під ковдрою, струшувала градусник.
А коли я виросла, ні на хвороби, ні на профілактичні медогляди якось не вистачало час, завжди знаходилися важливіші і абсолютно невідкладні поділа. В результаті, про існування такої речі, як резус-фактор, а також про те, що у мене він негативний, я дізналася лише в двадцять один рік - тобто в ту пору, коли вирішила стати матір’ю”.

Резус-фактор - це антиген (або білок), який знаходиться на поверхні еритроцитів (червоних кров′яних тілець). Його виявили всього лише років 35 тому. А заразом і з’ясували, що близько 85% чоловіків і жінок мають цей резус-фактор і, отже, є резус-положітельнимі.
А інші 15%, відповідно, резус-фактора не мають і називаються резус-отріцательнимі.

В звичайному житті ні наявність, ні відсутність резус-фактора ніякої особливої ролі не грає. Він стає важливий лише при таких надзвичайних обставинах, як, наприклад, переливання крові. Або вагітність.
Чому вагітність? Тому, що якщо у майбутньої мами резус-фактор негативний, а у тата - позитивний, дитина може успадкувати як мамин резус, так і батьків, тут вірогідність п’ятдесят на п’ятдесят. Якщо він успадкує мамин негативний, все добре, ніякій небезпеці. А якщо батьків позитивний? Тоді виникає загроза резус-конфлікта.

Що це таке? Це несумісність крові матері і її плоду. Резус-фактор плоду долає плацентарний бар’єр і потрапляє в кров матері. А її організм, "не дізнається плід” і сприймаючи його як щось чужорідне, починає виробляти захисні антитіла. Ці антитіла проникають через плаценту і починають "битися” з еритроцитами майбутньої дитини, знищуючи їх.
До чого це може привести? І до викидня, якщо материнський організм відторгатиме плід. І до того, що в крові майбутнього малюка почне вироблятися велика кількість білірубіну, речовини, що офарблює шкіру в жовтий колір і приводить до жовтяниці новонароджених. Також білірубін може пошкодити мозок майбутньої дитини, викликати у нього порушення в розвитку слуху і мови.
Крім того, оскільки еритроцити в крові плоду постійно знищуватимуться, його печінка і селезінка прискорять вироблення червоних кров′яних тілець, різко збільшуючись в розмірах. У цій гонці вони, проте, неминуче програють, і в результаті у майбутньої дитини може початися анемія, викликана загрозливо низьким змістом еритроцитів і гемоглобіну.
Крім цього, резус-конфлікт може викликати природжену водянку(набряклість) плоду і навіть привести до його загибелі.

Як боротися?

Існують заходи профілактики і способи лікування резус-конфлікта. Найперша з них - це якомога раніше дізнатися свою групу крові і свій резус-фактор, а також групу і резус майбутнього батька. Іноді резус-конфлікт починається і при несумісності крові мами і малюка по групі, наприклад, якщо у матері група крові 0, а у майбутньої дитини А або В.
На щастя, подібна несумісність менш небезпечна і не провіщає серйозних ускладнень. Якщо у обох батьків резус однаковий, приводів для хвилювань немає. Якщо ж у мами він негативний, а у тата позитивний, їй доведеться регулярно проходити через таку процедуру, як аналіз крові з вени.

Так лікарі зможуть постійно контролювати кількість антитіл у вашій крові і відмітити почало резус-конфлікта. До 32-го тижня вагітності кров слід здавати один раз в місяць, з 32-ою до 35-ої - двічі в місяць, а потім аж до дня пологів щонеділі.

Якщо все-таки резус-конфлікт почнеться, фахівці можуть удатися до різних заходів по порятунку малюка. В деяких випадках викликаються передчасні пологи і робиться обмінне переливання крові новонародженому - лікарі вводять йому кров такої ж групи, але з негативним резусом. Цю операцію проводять протягом 36 годин після народження дитини.

Також існує можливість зменшити ризик розвитку резус-конфлікта при подальших пологах. Наприклад, за допомогою введення спеціальної вакцини - антирезус-імуноглобуліну відразу ж (протягом 72 годин) після перших пологів або перерваної вагітності. Принцип дії цього препарату заснований на тому, що він "зв′язує” агресивні тіла в крові матері і виводить їх з її організму.
  Після цього вони вже не можуть загрожувати здоров′ю і життю майбутнього малюка. Якщо ж з якоїсь причини резус-антітела не вводилися профілактично, таке "щеплення” можна зробити і під час вагітності. Введення антирезус-імуноглобуліну роблять і після пункції плодового міхура, амніоцентеза і оперативного втручання при позаматковій вагітності.>

Хеппі-енд

"А взагалі, - закінчив свою розповідь лікар, - вам зараз слід знати тільки одне: прогноз хороший. Отже регулярно здайте кров і ні про що більше не думайте”. І я відправилася здавати кров. Один раз, другий, третій… І незабаром з’ясувала, що не така вже це осоружна процедура. Ставши буденною, вона перестала здаватися якимсь жахливим випробуванням.
Подумаєш, раз - і готово. Одне погано - подібний аналіз потрібно робити вранці і обов′язково на голодний шлунок. Але найголовнішим було, що кожен подальший аналіз демонстрував один і той же результат - ніякої загрозливої кількості антитіл в моїй крові і, отже, ніякого резус-конфлікта.

З такими показниками я дійшла і до довгожданого дня пологів. І провела на світло абсолютно здорову дочечку. Її поява, природно, витіснила з моєї голови всі інші думки. І, на жаль, я абсолютно забула попросити ввести мені антирезус-імуноглобулін протягом 72 годин після пологів. А мені його ніхто і не запропонував.