Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПт, 29-Бер-2024, 10:45

НАШІ ДІТКИ

Меню сайту
Категорії розділу
Notabene [58]
Варто задуматись
Репродуктивне здоров'я і планування вагітності [17]
Від планування до вагітності
Календар вагітності [43]
Все що відбувається з моменту зачаття і до народжуння
Відеогід по вагітності [40]
Відео і питання вагітності розбиті по місяцях. Усе що потрібно знати враховуючи календар вагітності
Вагітність та пологи [55]
Все про планування, вагітність, пологи і післяпологовий період
Грудне вигодовування [14]
Питання пов'язані з годуванням дитини грудьми
Здоров'я наших дітей [40]
Статті про здоровий спочіб життя, хвороби, лікування, поради.
Психологія дитинства [31]
Все про діточок від народження до університету
Перший рік життя [17]
Я зявився на світ. Росту і розвиваюсь. Особливості розвитку на першому році життя
Дитячий садок [3]
Статті про психологію розвитку дошкільнят, особливості вступу в дитячі навчальні заклади та психологія
Дитячий гороскоп [13]
Школа лікаря Євгена Олеговича Комаровського [9]
Практичні поради від відомого лікаря
Родинне життя [11]
Статті присвячені різним побутовим питанням, психології, відпочинку та ін
Краса і здоров'я [9]
Статті присвячені красі, здоровому способу життя, спорту.
Свята, традиції, обряди [31]
Все про підготовку до свята, традиції, обряди, поради, історія
Аборт... [17]
Все про аборт, наслідки, причини та відмовки. Все про найстрашніший необдуманий крок
Прогулянка [4]
Цікаві розповіді про прогулянки рідним містом і не тільки...
Робота в інтернеті [3]
Працюємо не виходячи з домівки. ІнформацІя для замовників. Все про цікаву роботу і можливості заробітку в інтернеті.
Кулінарія [4]
Все не тільки про смаколики та їх походження, але і самі смачні рецепти
Оранжерея [0]
Все про зелених улюбленців. Новини, фото, догляд і просто рекомендації по догляду та вихвалянки
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 308
Статистика

Хто в онлайні 1
Гостей: 1
Користувачів 0

Статті

Головна » Статті » Вагітність та пологи

Синдром "матусі відмінниці"
У нашому житті багато приголомшливих подій, моментів, коли світ перевертається, і все круто змінюється. Для жінки таким моментом, безсумнівно, є вагітність. Бачачи дві заповітні смужки, за великого бажання мати дитину, у свідомості жінки вже формується образ себе, як матері, і всі її сподівання і мрії вже кружляють навколо маленької людини, що зайняв велике місце в її житті.

З цього моменту, щоб жінка не робила, вона робить це з оглядкою на своє положення. Кардинально змінюється все, тепер бал править змінився гормональний фон, готуючи організм до материнства. І ось, через визначений термін на світ з'являється центр всесвіту, маленький Будда, просто дитина. З лишком відплачується жінці за тяжкі муки пологів можливістю притиснути до грудей і тремтів грудочку і почути перший крик свого малюка, і, здається, попереду чекає суцільне нескінченне щастя, але. ... І це «але» відразу ж повертає жінку з небес на землю.
Безліч проблем звалюється на молоду матір в першу ж добу. Це і післяпологові виділення (лохіі), і неможливість сидіти через накладених швів, а у деяких матерів, особливо молодих, починаються проблеми з годуванням малюка грудьми (лактостаз, мастит). Незабаром молода мати повертається додому і під щасливі «охи-ахи» рідні в будинок приходить нова людина. Найчастіше роль матері застає жінку зненацька, як би вона себе до цього не готувала. Ось тут-то і проявляє себе підступний синдром «матусі-відмінниці» Тобто, мати, не зважаючи на що звалилися на неї вантаж обов'язків, з потроєною енергією хапається за все справи відразу. При цьому вона намагається не тільки правильно доглядати за малюком, а й утримувати будинок у ще більшій чистоті (адже вдома дитина), готувати «правильну» здорову їжу (адже вона тепер годує матір), не образити увагою численних бабусь, тіточок, дідусів, нескінченної вервечкою що приходять у гості до малюка. А ще ж і чоловік не повинен відчувати себе забутим, тому, незважаючи на хронічний недосип, молода мама намагається приділяти увагу і йому (адже вона хороша дружина).

Ось і виходить, що в цій нескінченній побутової круговерті знаходиться місце всім, крім неї самої, і прагнення завжди бути кращою зіграло з нею злий жарт. Як правило, з цією проблемою стикаються молоді мами, які все життя намагалися всім довести, що вони найкращі. І з позитивної якості перфекціонізм стає якимось «пунктиком» у свідомості жінки, який змушує її незмінно надриватися в гонитві за досконалістю. А, ставши матір'ю, вона ще з більшим завзяттям впрягається в цей непідйомний віз. Масло у вогонь підливають бабусі, «тикаючи нещасну носом» у дрібні недоліки і помилки, а помилки для «матусі відмінниці» недопустимі.

Організм не машина, і від постійного недосипу, вічної концентрації уваги і просто важкої роботи настає сильна фізична втома і в голову, раз по раз закрадається думка про те, що вона погана мати, що у неї нічого не виходить (тим більше, що подружки і з дітьми більше займаються і виглядають краще!). І молода мама залишається один на один з цілою купою комплексів та побутових проблем. Резонно запитати, а де ж у цей час її чоловік, свекруха, мама, нарешті?! Вони поруч, але прийняти допомогу для перфекціоністка значить визнати свою поразку, тобто свою неідеальний.

День за днем, переживаючи такі баталії у собі, мати, сама того не помічаючи, починає дратуватися, а іноді і кричати на свого малюка. Її вже не надихають його посмішка, тихе «агу», перші досягнення і перемоги, все меркне перед її «неідеальної» - ось тепер центр її світу. Непомітно настає апатія і повна емоційна тупість. Так, здавалося б, благе бажання бути кращою, обертається для молодої матері замкненим колом, де вона, врешті-решт, втрачає себе як особистість.

Що ж робити, якщо робити вже нічого не хочеться, та й сил більше не залишилося? Якщо плач дитини не просто дратує, а доводить до сказу, і вже починаєш шкодувати, що все це з тобою сталося?!

Як навчитися не ставити собі оцінки?

У першу чергу потрібно зрозуміти, що ти така не одна. У 80% молодих матерів виникають подібні проблеми. Зараз, у наш час інформаційних технологій, навіть безвилазно сидячи вдома, можна знайти подруг по нещастю - в інтернеті. І Ви з подивом і полегшенням виявите, що більшість таких же матусь, як і ви, нескінченно стрибають як білочки в колесі, намагаючись все встигнути. І нема такої, у якої все б виходило жартома і з першого разу!

По-друге, потрібно просто припинити порівнювати себе з іншими. Є тисячі матерів, які приділяють своїй дитині часу набагато більше, ніж ви, але є тисячі тих матерів, які набагато гірше за вас. Ви не краща, але й не гірша, Ви індивідуальна, а поставити оцінку індивідуальності просто неможливо! Треба зрозуміти, що статус мами не зобов'язує Вас бездоганно обпирати і обглажівать дитини, давати йому найсучасніші методики розвитку, але зобов'язує вас любити його, безумовно і самозабутньо, приносячи в жертву цій любові будь-які побутові блага. Також не маловажний вважається можливість випустити пару, тобто, якщо ви відчуваєте, що знаходитеся на межі і от от вдарите кричить дитини, покладіть його в ліжко і відійдіть! З ним нічого не трапиться, а ви, дорахував до 10, зможете прийти в себе, а через 2 хв. вже пошкодуєте і нудьгуватимете за своєю крихітці. І ще, дуже важлива річ ваша особиста час.

Постарайтеся зробити так, щоб хоча б півгодини на добу належали тільки Вам. Дайте родичам допомогти Вам. Повірте, бабуся з задоволенням поняньчити з малюком, тато теж буде дуже радий півгодинки потримати на руках дитину, а дитині від цього буде тільки користь, він отримає перші уроки спілкування і взаєморозуміння з близькими родичами. Ви в цей час зможете прийняти ванну, прогулятися до магазину або просто попити чаю на самоті, не відчуваючи при цьому постійного пресингу відповідальності. Не соромтеся просити про допомогу, активно залучайте чоловіка до спілкування з малюком, це перш за все потрібно дитині. З часом Ви навчитеся робити помилки. Так, так! І цьому теж треба вчитися. Зрозумійте, немає нічого смертельного в тому, що Ви укладіть малюка спати на півгодини пізніше, або помиєте підлогу не 2 рази як зазвичай, а один, зате Ви зможете зайвий раз обійняти Вашого малюка або просто на хвилинку присісти.

З усього цього можна зробити висновок, що «синдром матусі-відмінниці» - це суміш з внутрішніх психологічних блоків і різко ускладнилася, побутом. Досить вибити хоча б одна ланка і проблема буде вирішена.

У будь-якому випадку, завжди треба знати, що, давши життя дитині, ми беремо на себе величезну відповідальність і зобов'язані оберігати й любити цього маленької людини. Ставши матір'ю, я зрозуміла одну дуже важливу річ. Мій син, коли стане старше, не згадає, наскільки ретельно були виглажени його повзунки, і за якою методикою я вчила його читати, але він усе життя буде пам'ятати колискову, яку я співала йому, мій голос, мої очі. Все життя він буде нести в собі світло мого кохання. І заради цього світлого почуття я згодна боротися з собою, по краплі вичавлюючи весь той сміття, яке заважає мені просто жити, щоб мій найголовніший суддя, коли виросте, зміг сказати мені: «Спасибі тобі, мамо» ...



Джерело: http://www.babyplan.ru
Категорія: Вагітність та пологи | Додав: Татіка (30-Кві-2010)
Переглядів: 1169 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту

  • "НАШІ ДІТКИ" © 2024