Євген Суслов

Діагноз у буквальному перекладі з грецького означає розпізнавання, а в медицині — це висновок про захворювання. Діагноз може бути прижиттєвим і посмертним, раннім і пізнім щодо перебігу хвороби, правильним і помилковим. І звісно ж, успіх у лікуванні того чи іншого захворювання залежить від точності діагнозу. «Лікуватися і йти потемки — те саме», — писав Валентин Пікуль, зіштовхнувшись із малоефективним лікуванням через помилку в діагнозі. Видатний грецький лікар Гіппократ використовував у діагностичному дослідженні все, що сприймалося органами чуття, ведучи спостереження «...поглядом, дотиком, слухом, нюхом і смаком». Цивілізація подарувала медицині широкий арсенал діагностичних засобів, які безупинно збільшуються завдяки новим відкриттям у суміжних науках — фізиці, хімії, біології. Вводяться нові та вдосконалюються старі методики, розробляються спеціальні проби та тести.

Ось уже 90 років використовується проба французького вченого Манту для діагностики туберкульозу. Реакція широко застосовується завдяки її простоті: під шкіру вводиться туберкулін (препарат, виготовлений із знешкоджених продуктів життєдіяльності збудників туберкульозу) і через три дні за характером реакції на шкірі ставлять діагноз. Проте вона має недоліки — у 40% випадків трапляються помилки, а головне — ускладнення: від легких (підвищення температури, болі в м’язах) до важких алергічних реакцій (аж до шоку в людей із підвищеною чутливістю і нападів епілепсії). Тому в усьому світі вчені намагаються знайти більш чутливі й безпечні методи діагностики туберкульозу. Адже щорічно у світі 10 мільйонів чоловік хворіють на туберкульоз, із них 3 мільйони вмирають. В Україні з 1995 року оголошено епідемію туберкульозу, оскільки число хворих перевищило мільйон, а смертність за останні 10 років збільшилася вдвічі (щорічно туберкульоз забирає понад 10 тисяч життів). Більшість хворих на туберкульоз виявляється вже під час їхнього звертання за медичною допомогою, а це, як правило, супроводжується значною кількістю осіб, з якими хворі мали контакт, пізньою діагностикою та високою смертністю.

Нові ідеї — результат нешаблонного мислення

Цілком нетрадиційним шляхом підійшов до розробки нового методу діагностики туберкульозу відомий український учений Євген Суслов. Євген Іванович керує лабораторією патологічної морфології в Інституті фтизіатрії та пульмонології АМН України вже чимало років, саме тут він сформувався як учений. Є.Суслов — автор відкриття, 20 винаходів, у тому числі п’яти патентів. Серед них — «Онкотест», спосіб оцінки радіаційної поразки організму, метод діагностики мікозів (поразка грибками) та ін. Усі вони захищені патентами.

Є.Суслов має здатність продукувати нові ідеї. Здатність ця, певне, пояснюється не стільки досконалістю інтелекту, скільки особливим складом розуму і нешаблоним мисленням. Особливо наочно це виявилося при розробці нового тесту для діагностики туберкульозу. Спочатку вчений намагався автоматично перенести стару ідею Манту — використовуючи ті самі реактиви, але поза організмом. Однак повний крах, і тут допомогло нешаблонне мислення, а точніше — його відкриття особливої ролі кальцій-білкових з’єднань у детермінації клітин. Це відкриття допомогло професору зовсім по-іншому визначити роль різноманітних клітин крові в перенесенні інформації, а саме — еритроцитів. Проте, щоб уловити інформацію про наявність туберкульозу в організмі з мембран еритроцитів і розробити простий і надійний тест, професору знадобилося п’ять років.

Матеріалом дослідження на туберкульоз за методом Суслова є мазки крові з пальця. Техніка взяття крові й виготовлення мазків не відрізняється від застосовуваної для загального аналізу крові. На мазок наносяться спеціальні реактиви, у тому числі й туберкулін. Потім висохле скло проглядається в діапроекторі — на екрані помітний «візерунок» (при наявності туберкульозу — чорно-коричневе коло.)

Тест отримав патент ще в березні 1998 року. Проте медицині властива особлива обережність і консерватизм. Можливо, це й виправдано, адже ціна помилки — людське життя. Через це торік за рішенням ученої ради інституту проведено подвійну сліпу перевірку методу Суслова. До лабораторії надходили стекла під номерами, без прізвищ хворих і клінічного діагнозу (щоб уникнути підтасування відповідей та фальсифікації).

Більш інформативний та позбавлений алергогенності

Новий діагностичний метод витримав випробування, про що свідчить висновок контрольної комісії від 20 листопада минулого року, підписаний її головою професором В.Петренком. Відповідно до висновків комісії скринінговий «Спосіб діагностики туберкульозу» за результатами сліпих досліджень показав діагностичну чутливість щодо клінічних діагнозів — 81,5%, а порівняно з мікробіологічними дослідженнями діагностична чутливість становила 100%. Проте головне достоїнство методу — ніяких ускладнень, адже в організм не вноситься жодних чужорідних речовин. Тому не дивно, що в лабораторії професора щодня «день відкритих дверей» — пацієнти їдуть звідусіль. Особливо важка діагностика в дітей, оскільки отримати мокроту для мікробіологічних досліджень у дитини важко. Метод Суслова відразу ж підхопили в Інституті ортопедії. Річ у тім, що діагностика кісткового туберкульозу дуже складна, і фахівці вдячні професору за діагностичну підказку. Зацікавилися ним і вчені Академії аграрних наук: туберкульоз тварин — бич для тваринництва й загроза для інфікування людини через м’ясо та молоко. Професор уже переглянув 600 проб крові тварин — метод «працює».

Проте реакція Манту ще живе в галузі фтизіатрії, адже ця проба ініціювала стільки успішно захищених дисертацій і отриманих звань, що відмовитися від стандартного мислення надто складно.

Нагорода за нову ідею може виявитися або дуже значною, або ж зовсім незначною. Єдина нагорода, в отриманні якої можна не сумніватися, — те, що український учений Суслов пішов далі від свого попередника француза Манту, який би, напевно, порадувався оригінальному розвитку його ідеї.

Кажуть, що винахіднику потрібно п’ять років, щоб запропонувати нову ідею, стільки ж часу, щоб винахідника перестали вважати диваком, і має минути ще п’ять років, коли всі, нарешті, зрозуміють і почнуть використовувати його відкриття. Хочеться думати, що для досліджень в галузі туберкульозу ця іронічна хронологія неприйнятна. Адже ніхто, у тому числі й ті, хто сумнівається в методі Суслова, не застраховані від безжалісних ударів палички Коха.